Де взяти мільярд: коли будуть гроші для нової столичної розв’язки

Від Столичного шосе до Проспекту Науки — менше 10 км. Щоб проїхати таку відстань, водіям інколи доводиться витрачати близько години.

Найчастіше автозатори тягнуться від Проспекту Науки, 60 до Набережно-Корчуватської, 56/66.

Головна причина «тянучок» — дуже часті перекриття автодороги через високу інтенсивність руху поїздів.

За даними Укрзалізниці, цей автомаршрут щоденно пересікають 52 поїзди. Як наслідок, кожні 20-30 хвилин дорогу «прикрашають» шлагбаумом.

Найбільше від цих проблем страждають мешканці шести мікрорайонів: Корчувате, Віта-Литовська (колишня — Чапаєвка), Пирогів, Мишолівка, Китаєво і Самбурка.

Кількість «заторних» заручників щороку зростає через активні забудови на Проспекті Науки та розвиток промислової зони з великою кількістю підприємств (від пивзаводу до тютюнової фабрики).

Щоб ліквідувати затори, потрібно збудувати автодорогу над залізницею, яка пересікає Проспект Науки (вздовж вул. Пирогівський шлях).

Майже 20 років цією проблемою переймається киянин Андрій Репінський — голова правління громадської організації «Корчувате-наш дім», керівник координаційної ради «Голосієво-південь».

У товстелезній папці Репінського зібрано документи, починаючи з радянських часів.

Серед архівних документів: рішення Київради у грудні 1984 року «Про поліпшення культурно-побутового обслуговування населення та благоустрою житлових кварталів №3 та мікрорайону Корчувате у Московському районі».

Як свідчать архіви, компартійна влада так і не виконала своєї обіцянки про з`єднання доріг на двох вулицях — Ново-Пирогівській та Набережно-Корчуватській.

Після проголошення незалежності ситуація не змінилася: безрезультатними виявилися всі звернення до столичних чиновників, починаючи з Івана Салія і закінчуючи Олександром Поповим.

Сьогодні місцеві мешканці пов`язують свої надії з розпорядженням голови КМДА №1273 — проект будівництва транспортної розв’язки (на примиканні проспекту Науки до Столичного шосе).

Торік на фінансування цього проекту у столичному бюджеті планували витратити 100 млн грн. Яка ситуація у 2019 році?

Відповідь на це питання «Вечірній Київ» отримав від замовника будівництва — комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва».

Як повідомив директор КП Михайло Харнам, у нинішньому році не передбачено коштів на проектування та будівництво транспортної розв’язки.

Очевидно, що у Київраді повернуться до цього питання, коли обговорюватимуть Програму соціального і економічного розвитку Києва на 2020 рік.

Під час затвердження цієї Програми, депутати мають передбачити додаткові кошти, які повинні були виділити більше шести років тому.

Транспортну розв’язку повинні були завершити ще в 2013 році (про що свідчить план будівництва).

У сучасних реаліях кошторисна вартість робіт складатиме не 805,9 млн грн, а більше мільярда.

Згідно з планом, на проспекті Науки збудують шість смуг та естакаду над залізничними коліями.

Естакада матиме виїзд на Столичне шосе — у сторону Конча-Заспи та Великої Окружної дороги.

Передбачаються заїзди на нову естакаду (із прилеглих вулиць). Автомобілі також зможуть курсувати на Печерськ і до Либідської площі.

Для пішоходів побудують два мости: один — через залізничні колії, другий — на перехресті вулиці Адмірала Ушакова та проспекту Науки.

Існуючий підземний пішохідний перехід (через Столичне шосе) мають ліквідувати, зважаючи на його недоцільність — розташування в стороні від пішохідних потоків.

Із міського бюджету доведеться виділити кошти на відселення власників 25 приватних садиб, які знаходяться в зоні будівництва транспортної розв’язки.

Відселенням людей займатиметься «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва».

У місцевих мешканців з'явилася «гаряча» тема для обговорення: як прописати побільше родичів, щоб збільшити майбутню житлоплощу.

Кожному переселенцю «світить» однокімнатна квартира у Києві. Коли ці мрії стануть реальністю — залежатиме від Київради, яка повинна передбачити «житлові» кошти.