Вуличні бої: що зробить влада з київськими кіосками

Вуличні бої: що зробить влада з київськими кіосками

Столиця не повинна перетворюватись на базар. Чому міський голова виступає за систематизацію торгівлі на вулицях Києва?

День космонавтики у Києві відзначили «розбором польотів» у стінах КМДА: столичний мер Віталій Кличко зустрівся з підприємцями та представниками депутатських фракцій.

Майже три години розмови присвятили подальшій долі малих архітектурних форм (МАФ).

«Прибрати елемент корупції»

За словами мера, Київрада має ухвалити рішення, яке забезпечить конкурентність і відкритість бізнесу.

Столична влада запроваджуватиме прозорі, єдині для всіх правила та чесну конкуренцію щодо розміщення МАФів.

Кіоски приберуть з усіх «хлібних» місць: поблизу метро, вздовж основних транспортних магістралей та зупинок громадського транспорту.

Право на встановлення МАФів виборюватимуть на торгах через систему ProZorro (яку використовують під час тендерного процесу).

Дозвільні документи отримають лише ті підприємці, які більше заплатять до міського бюджету.

Віталій Кличко навів цікаві цифри: в 2015 році власники кіосків заплатили за свою оренду 280 тис. грн, а торік — у 64 рази більше.

18-мільйонну суму, яку МАФи перерахували до міського бюджету-2018, вдалось отримати завдяки торгам через систему ProZorro.

Роблячи ставку на аукціони, київський мер сподівається «повністю прибрати елемент корупції».

Оскільки чиновники не зможуть втручатись у систему ProZorro, то не буде преференцій для «потрібних» підприємців.

Завдяки новим правилам торгівлі місто не лише отримуватиме багатомільйонні доходи від МАФів, а й перестане бути «київським Шанхаєм».

А Баба-Яга — проти!

Спілкуючись із мером, столичні підприємці виступили категорично проти «антиМАФіозного» проекту рішення Київради №4169.

Даний проект передбачає проведення аукціонів і встановлення нових правил для розміщення тимчасових споруд торговельного призначення.

— Аукціони дійсно можуть прозоро і чесно встановити та максимізувати ціну на будь-який актив. Але для нас незрозуміло: чому ми повинні віддавати на аукціони наші активи у вигляді готового бізнесу, — обурюється голова «Комітету порятунку бізнесу» Тетяна Петренко.

На відміну від мера у підприємців свої аргументи: мовляв, ми виконували всі вимоги влади — брали участь у конкурсах, сплачували внески та платежі. А тепер прийшов час виконання обіцянок із боку влади — надати всі дозвільні документи (на 5-річний строк), щоб власники МАФів змогли «відбити» потрачені гроші.

Після тривалих дебатів Віталій Кличко запропонував підприємцям створити спільну робочу групу, яка напрацює нові правила для розміщення МАФів.

Невраховані потоки готівки

Сьогодні розміщення кіоску можливе лише за умови оплати договору про пайову участь його власника в утриманні об’єктів благоустрою.

Проте ніхто достеменно не знає: скільки кіосків уже діє і скільки встановлюється сьогодні.

Існування МАФів намагаються обґрунтувати необхідністю розвитку малого бізнесу і створення робочих місць.

Як показують дослідження, на одній торговій точці в середньому працюють троє людей.

Левова частка найманих працівників МАФів трудяться за усною домовленістю, порушуючи трудове та податкове законодавство.

Згідно з дослідженнями Київської школи економіки (КШЕ), інформація про податкові надходження від кіосків — дуже скупа.

Державна фіскальна служба не має чіткої інформації (окрім внесків, сплачених за договорами пайової участі).

— Якщо взяти за основу отриманий показник виручки, загальну місячну виручку тимчасових споруд можна оцінити в 3,5-4,6 млрд грн. Картину доповнює слабке покриття касовими апаратами: здебільшого вони працюють з готівкою. Це означає, що індустрія торгівлі в МАФах генерує «повноводний» і неврахований потік готівки, — вважає дослідник КШЕ Павло Яворський.

На думку дослідника, невраховані грошові потоки породжують корупційні ризики.

Контролюючі органи можуть тривалий час «не помічати» розміщення нелегального МАФа, порушення санітарних та інших норм ведення торгівлі.

Нинішня ситуація створює широке поле для зловживань з боку чиновників і призводить до конфліктних ситуацій.

Жертвами стають навіть правоохоронці, які борються з безпардонними встановленнями МАФів.

Столична влада повинна чітко вирішити: скільки тимчасових споруд потребує місто і які функції вони виконуватимуть.

Право на торгівлю доцільно продавати через систему відкритих аукціонів у формі ліцензії (з певним терміном дії).

Прозорий продаж ліцензій сприятиме об`єктивному визначенню вартості місць для кіосків і збільшенню бюджетних надходжень.

А поки що столична влада змушена боротися із самовільними спорудами, які порушують правила торгівлі.

За останні три роки в Києві демонтували вже не одну тисячу МАФів.

Бій за вільні вулиці триватиме ще довго, оскільки тимчасові споруди претендують на вічність...