На новий Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва чекає багато роботи й уваги громадськості
Створення муніципальної будівельної інспекції замість державної має стати поштовхом до впорядкування забудови у столиці. Таку тезу озвучувало чимало управлінців та експертів, адже дозволи на будівництво протягом кількох попередніх років видавали міністерські чиновники, яким до міста байдуже – лише хабарі за збільшення висотності та чергові будинки-монстри. Проте й архітектори, і громадськість поки що ставляться до нової структури досить скептично.
«Практика дозволів – джерело корупції»
Вадим Жежерін, голова правління Київської організації Національної спілки архітекторів України:
- У цивілізованому світі таких структур, як архітектурно-будівельна інспекція, просто не існує. Коли в 1998-2000 роках я був президентом архітектурної ради Центральної та Східної Європи, ми адаптували законодавства багатьох пострадянських країн до реалій капіталізму. У Польщі, Румунії, Словаччині, в інших країнах зробили цивілізовано, а в нас – навпаки. За часів Януковича в Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ) були «смотрящіє» й було відомо, скільки коштів треба занести для введення в експлуатацію квадратного метра тієї чи іншої будівлі. Архітектори були не потрібні. Так, вони розробляли початковий проект, але потім їх часто відсторонювали – і вже якісь невідомі люди коригували проект, додавали поверхи, здешевлювали, а чиновники ДАБІ це погоджували, звісно, за винагороду.
У всьому світі зведений будинок приймає архітектор, це називається авторським наглядом. Будівельна компанія не має права жодним чином відійти від проекту. У нас же акт приймання, введення будівлі в експлуатацію підписують якісь невідомі люди, бозна-ким найняті, сьогодні вони є, а завтра немає. У світі архітектор стежить за відповідністю проекту, бо дорожить своєю ліцензією, яку видають професійні громадські структури, наприклад Британське архітектурне товариство. Ці ж організації також пильнують виконання робіт і можуть забрати ліцензію за порушення. Замовники звертаються лише до ліцензованих архітекторів, адже це гарантія якості.
Так, у світі авторський нагляд коштує вдесятеро дорожче, ніж в Україні, проектування – разів у 5-6, але замовник платить розробникам за якість будівель. У нас же платили ДАБІ. Коли люди, що не знаються на розробках, ухвалюють рішення, дають дозволи – це джерело корупції. Є три сторони: замовник, проектувальник і місто. Є чіткі умови забудови ділянки, відомі заздалегідь. Ніхто не ходить та не просить в інспекціях дозволу будувати більше – зонінг наперед визначає і висотність, і щільність забудови, і функціональне призначення.
Виконати вимоги ЮНЕСКО
Ірина Нікіфорова, громадська організація «Андріївсько-Пейзажна ініціатива»:
- Чи працюватиме архітектурна інспекція по-новому? Якщо влада справді хоче навести лад і зупинити незаконне будівництво, тоді це можна вважати позитивом. На мій погляд, необхідно зупинити будівельні роботи на Нижньому Валу, 27-29; на вулиці Гончара, 17-23 зобов’язати «Інвестиційно-будівельну групу» знизити поверховість, виконавши вимоги ЮНЕСКО; припинити будівництво на вул. Лейпцизькій, 13, у буферній зоні Лаври, де зводиться чергова висотка й видати приписи щодо заборони будівництва нових об’єктів під виглядом реконструкції втрачених будівель на території самої Лаври.
ТОП-5 будинків-монстрів Києва за версією «Вечірки»
1. Вулиця Костянтинівська, 16, ріг вулиці Нижній Вал: побудова додаткових поверхів після зміни проекту, перевищення поверховості навколишніх будівель удвічі.
2. Кловський узвіз, 7-А, найвища будівля України: порушення історичної панорами Правого берега (якщо дивитися з мосту Патона, ця будівля стає фоном для дзвіниці Лаври).
3. Вулиця Олеся Гончара, 17-21: перевищення дозволеної висотності в охоронній зоні «Софії Київської», пам’ятки ЮНЕСКО.
4. Вулиця Сагайдачного, 1, Поштова площа: перевищення висотності навколишніх будівель, закриття схилів, на даху змонтовано вертолітний майданчик. На цьому місці було знищено пам’ятку архітектури – садибу архітектора Казанського.
5. Десятинний провулок, 3-5: хоча тут і демонтували верхні поверхи, будівля дисонує з історичною забудовою, зведена на місці фундаментів княжих палаців часів Київської Русі. До цього тут розміщувалися садиба настоятеля Андріївської церкви та невеликі будинки кінця XIX століття, які були знищені.