Реформа децентралізації: які результати та перспективи

Реформа децентралізації: які результати та перспективи

Децентралізація: зміни на краще та незворотність успіху

Чотири роки в Україні триває реформа децентралізації, яку вже визнали однією з найуспішніших реформ Уряду Володимира Гройсмана. Прогнозований термін завершення реформи згідно затвердженої концепції – 2020 рік. До цього часу в країні мають відбутися безповоротні зміни на краще

Створення ОТГ як спосіб збільшення фінансування громад

Суть децентралізації полягає в передачі повноважень та бюджету від державних органів влади до органів місцевого самоврядування. Тобто місцева влада отримала максимальні повноваження вирішувати більшість питань розвитку населеного пункту, а громада отримала можливість вирішувати пріоритетність фінансування соціальних питань.

У лютому 2015 року за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана було прийнято закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який і дав старт процесу реформи.

- Що ж таке децентралізація? Вона передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру. Простіше кажучи, децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста, - пояснює Прем’єр-міністр.

Згідно плану Кабінету міністрів, до 2020 року в Україні 12 тисяч міських та сільських рад мають об’єднатися всього у 1500 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). За 4 роки від початку реформи вже було створено 886 ОТГ, які отримали повноваження, землі та ресурси. Міські бюджети збільшилися у рази, що одразу відобразилося на покращенні якості надання послуг населенню. Навіть невеликі міста та села відчули зміни на краще, адже в них з’явилися нові парки та дороги, спортивні та дитячі майданчики, школи та садочки нарешті отримали кошти для капітальних ремонтів та сучасного оснащення. Також відбулися разючі зміни у сфері житлово-комунального господарства. Занедбані населені пункти стали розквітати на очах.

Децентралізація позитивно вплинула і на розвиток підприємництва. Зацікавлена у наповненні місцевих бюджетів міська влада створила умови для того, щоб підприємці мали можливість не лише створювати нові компанії та виробництва, а й удосконалювали та розширювати вже існуючі. Таким чином українці отримали нові робочі місця у своїх населених пунктах. Це в свою чергу додатково збільшило надходження до територіальних бюджетів.

Наведемо приклад двох успішних ОТГ Київської області. Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко зазначає, що тільки за перший рік діяльності  ОТГ вдалося зробити для покращення життя громади стільки, як не вдавалося з часу проголошення незалежності України.

- Для нас надзвичайно важливим було рішення Прем’єр-міністра й Уряду передати громадам землю за межами сіл і надати суттєву інфраструктурну дотацію. Так, згідно з постановою Кабміну, до нашої сільської ради наприкінці минулого року передано 742 га землі. Ми провели її повну інвентаризацію і по тих ділянках, які не використовувалися, або оброблялися нелегально, готуємо документи для аукціонних торгів права оренди. Це буде додатковим наповненням нашого  бюджету, - розповів Тимофій Девко.

Анатолій Федорук, голова Бучанської ОТГ, додає: «Уряд Володимира Гройсмана надав нам дієвий механізм об’єднання без проведення виборів кожного разу, коли нова громада вирішувала приєднатися до Бучі – міста обласного значення. Наразі ми маємо ОТГ, у яку вже влилися 4 населенні пункти, а ще кілька найближчим часом теж увійдуть до об’єднаної громади».

В місті вже три роки працює ЦНАП, який надає 195 послуг. А з березня тут можна оформити «біометрику» та ID-картку.

- У Бучі запрацював центр позашкільної роботи, інклюзивно-ресурсний центр для дітей з обмеженими можливостями, будуємо дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини, завершуємо будівництво гімназії на 900 учнів. Переводимо котельні на альтернативні джерела опалення, що дасть змогу не лише економити кошти, а й у критичні моменти забезпечувати безперебійну роботу освітніх закладів. «Свіжий» приклад: модернізація котельні в Гаврилівці зменшила вдвічі плату мешканців за спожите тепло. Роздільне сортування сміття вже з міста поширюється в усі населені пункти громади. Плануємо відкрити Центр безпеки, придбаємо автомобілі для старостинських округів, будуємо станції знезалізнення води тощо, - заявляє Федорук.

З’єднати країну

Ініціатор реформи Володимир Гройсман впевнений, що децентралізація – це шлях до підняття економіки.

- В 2014 році нам пропонували федералізацію, яка б розшматовувала Україну. А ми запропонували те, що з’єднає державу, – реформу децентралізації. За 4 роки ми провели реформу, яка дозволила втричі збільшити бюджети громад. І зараз треба ефективно використовувати ресурси для досягнення цілей. Які у нас завдання? Дати нову якість освіти, медицини, інфраструктури. Двигуном розвитку є національна економіка, - каже Гройсман.

Незворотність реформи – зміни до Конституції

Ще на посаді мера Вінниці Володимир Гройсман пропонував розпочати реформу децентралізації, але центральна влада тільки відмахувалася. Вже на посаді Віце-прем’єра, а тепер і Прем’єра активно її реалізовує. 

- Скільки років ми, представники місцевого самоврядування, пробивали цю реформу! Усе було марно - нас не те що не чули, нас навіть слухати не хотіли. Навпаки, Київ усе більше затягував на себе ресурси і повноваження, залишаючи громадам лише крихти, - зазначив Голова Уряду.

Розподіл повноважень дав громаді можливість контролювати закупівлі та витрати, що в рази зменшило корупційні схеми. А це ще один крок до успіху реформи. Втім, існує небезпека повернення позитивного напрямку децентралізації у зворотній бік. Некоректне визначення Бюджету-2020 може кардинально вплинути на успішність реформи, а повноваження та ресурси вже створених територіальних громад можуть бути значно зменшені. Такі можливості є неабиякою спокусою перерозподілити повноваження чи бюджети знов на користь центральної влади.

Єдиним шляхом до незворотності однієї з найуспішніших реформ Уряду є закріплення змін на  законодавчому рівні, передусім у Конституції. Прем’єр-міністр вважає внесення змін до Конституції в частині децентралізації необхідним кроком, що забезпечить повноцінне впровадження реформи органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

- Треба захищати реформу. Конституція дає такий захист, дає поштовх створення можливостей розвитку кожної громади. Ми пройшли 5 років реформи успішно, і наступні роки мають стати ривком розвитку регіональної економіки і покращення життя людей, - наполягає Прем’єр-міністр.

23 січня голова Уряду Володимир Гройсман презентував оновлений план дій з продовження децентралізації. Нова хвиля реформи почалася у січні 2019 року та має тривати 600 днів. Він зауважував, що ця хвиля передбачає ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації місцевого самоврядування, підвищення спроможності територіальних громад, покращення їх економічного розвитку, розвиток місцевої демократії, зокрема законодавче врегулювання питання проведення місцевих референдумів.

Таким чином до 2020 року вдасться закріпити успіх реформи та завершити процес перебудови системи розподілу повноважень та ресурсів.