Вибори до райрад у Києві покажуть реальне ставлення один до одного партій і громад

До старту виборів районних рад у місті Києві – 6 лютого – залишилося трохи більше двох тижнів. Здається, потенційні учасники перегонів спокійно готуються до змагання за прихильність киян, і жорстких протистоянь можна не боятися. Але назріває системне протиріччя: партії та громади бачать і процес, і результат виборів до райрад по-своєму.
Політичний інтерес
Боротьба між силами, які прагнуть перемогти на виборах до районних рад Києва, точиться не на жарт. Перш на все, за владу. Так, одна з політичних сил запропонувала ще до виборів встигнути розширити повноваження районних рад. Зокрема, передбачити незалежне від центральної київської влади формування бюджетів та програм соціально-економічного розвитку районів, повноваження з управління комунальною власністю, зокрема, комунальними підприємствами у районному підпорядкуванні. Також передбачається лише делегування Київраді невластивих районним радам повноважень. Ці проекти навряд чи останні. Чим ближче до березня, тим більше буде пропозицій.
Хоча проект рішення, безумовно, має прозорі аргументи «за», є у нього й політична складова. Якщо повноваження райрад будуть ще розширені, порівняно з чинними, то вплив і, як наслідок, вага Київради скоротиться або розмиється. Опосередковано про це свідчить і теза про скорочення кількості депутатів Київради після обрання депутатів райрад. Ідею активно обговорюють у політичних колах.
Громади хочуть самі собою керувати
Вибори до районних рад Києва були б звичайними, до того ж, четвертими столиці за останні два роки, якби не одна деталь. У країні триває децентралізація влади, і саме Київ – флагман цього процесу. Базовою одиницею місцевого самоврядування виступає громада, і виявляється, що у громади є певні зауваження до виборів райрад столиці. Під час однієї з недавніх прес-конференцій, присвячених виборам до райрад Києва, представник громади із зали поставив низку запитань. Зокрема, йшлося про виборчу систему. У деяких киян є така думка, що не зайвим було б передбачити й самовисування, оскільки за чинної системи є ризик, що політичні партії монополізують представництво громад у райрадах. Вже й нині триває «тихе полювання» партій на авторитетних у районах громадських діячів. Звісно, для участі у виборах їм запропонують місця у списках партій, адже виборча система аналогічна тій, за якою формувалася Київрада. Однак формально ставши кандидатом від партії, депутат райради змушений буде, так чи інакше, зважати не лише на думку громади, а й на думку партії. У кращому разі шукати компроміс. І в громадах вже замислюються, чи буде їм це на користь.