У Києві винесено два судових рішення за булінг
19 січня в Україні набрав чинності Закон № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Законом булінг визначається як систематичні діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Ознаками булінгу згідно з зазначеним Законом є:
- систематичність діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Для того щоб дізнатись більше про те, що відтепер загрожує шкільним забіякам, або як їх тепер називають «булерам», «Вечірка» звернулася за коментарем до очільника столичної юстиції Станіслава Куценка.
- Булінг карається накладенням штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двадцяти до сорока годин. Закон запрацював. Рішень суду щодо проявів булінгу небагато поки що, але вони вже є. У Києві вже винесено два рішення суду, якими визначено штраф за цією статтею. Ці дві справи кардинально протилежні. У першій штраф накладено на вчительку, яка не відреагувала на випадок булінгу. У другій – на матір восьмикласника (у розмірі 850 грн) за те, що він ображав свою вчительку з фізики. Інша справа, що він продовжує це робити. Але повторний штраф вже зросте – 1700-3000 грн. Можливо, якщо на людину регулярно накладати штрафи, то це матиме ефект, – зазначає Станіслав Куценко.
Учасниками булінгу можуть бути всі сторони освітнього процесу: вчитель, який не повідомив, завуч чи директор школи, який не вжив заходів, батьки учня, який здійснював цькування до інших дітей.
Якщо вашу дитину «булять», то Станіслав Куценко радить:
- звернутись до адміністрації школи;
- у випадку якщо адміністрація навчального закладу виявляє бездіяльність, необхідно написати заяву в поліцію (матеріали справи повинні передати до суду);
- якщо поліція нічого не робить, то її дії оскаржуються в прокуратурі.
Одночасно з цим можна звернутись до районного управління освіти.
А що ж про новий закон думають самі освітяни? «Вечірка» звернулась до директора гімназії № 34 «Либідь» ім. Віктора Максименка Подільського району м Києва Алевтини Багінської.
- Важко прогнозувати результати. Адже дитина-булер може стати в той самий час і жертвою з боку своїх батьків, які сплатять штраф, передбачений новим законом. Батьки можуть дуже жорстоко покарати свою дитину. Будь-який закон має зворотній бік. Дитина, яка виступає кривдником, робить це за певних умов, які склалися у її системі виховання в родині. Агресія не породжується просто так. Значить, дитина має певні проблеми – психологічні, психічні, соціальні. Батьки можуть не визнавати проблеми, - пояснює директор.
Пані Багінська зазначає, що часто батьки шукають проблему не в родині, а в шкільному середовищі. І залишитись винним має всі шанси педагог.
- Це тривалий процес просвітницької і роз’яснювальної роботи, який повинен відбуватися не лише у школі. Було б добре створити такий інформаційно-просвітницький проект, який би роз’яснював батькам відповідальність за їх малолітніх дітей. Також створити соціальні відеоролики. Водночас заснувати відповідні підрозділи у соціальних службах, - додає Алевтина Багінська.
Сподіватимемося, що новий закон працюватиме виключно в інтересах дітей.