Чудотворна ікона та старовинні хрести: унікальні артефакти показують в столиці

Чудотворна ікона та старовинні хрести: унікальні артефакти показують в столиці

До кінця місяця в Національному художньому музеї триває виставковий проект «ЯВЛЕННЯ. Пам’ятки Братського монастиря». Він презентує мистецтво українського бароко за допомогою сучасних технологій, поєднує наукове дослідження завідувачки відділу давнього мистецтва НХМУ Галини Бєлікової та інноваційний дизайн експозиції художника Івана Світличного.

Головні експонати виставки об'єднані спільним походженням із Києво-Братського Богоявленського монастиря на Подолі, заснованого в 1615 році і знищеного в 1935 році. Вперше за 80 років ці артефакти презентовані в одному виставковому просторі, що дозволяє уявити масштаби культурного осередку, яким був монастир впродовж трьох століть.

Київське братство, а згодом і його обитель – Братський монастир – були важливими суб’єктами не лише церковного життя центрально-українських земель. У 1620 році гетьман Петро Сагайдачний вступив до братства разом з усім військом Запорозьким, що вичерпно характеризує політичну вагу таких громадських організацій, як братства. Київське братство стояло біля витоків Києво-Могилянської академії – одного із найстарших та найвпливовіших навчальних закладів тогочасної Східної Європи. З Братським монастирем пов’язана і меценатська діяльність гетьмана Івана Мазепи.

 - З наукової точки зору надзвичайно цінним є те, що ми виявили ікони київської художньої школи 17 століття. Історично склалося, що київських ікон цього періоду практично немає, майже всі вони загинули. Залишилися лише поодинокі. Наразі завдяки цим знахідкам ми маємо уявлення про рівень і масштаб художнього життя в тогочасному Києві, - розповіла кураторка виставки, дослідниця Галина Бєлікова. -  Другий аспект дослідження стосувався пам'яток, які перебували в Братському монастирі і вважалися зниклими. Насправді вони були передані до Києво-Печерської Лаври кількома партіями - у 1928, 1932 і 1934 роках. І відтоді чекали свого часу. Цілком можливо, що серед вцілілих пам'яток, які тепер зберігаються в Києво-Печерському заповіднику, є експонати, варті ще однієї виставки. Твори, які ми показуємо, крім художньої цінності, були ще й предметами сакральними, духовними. Є кілька унікальних знакових реліквій -  чудотворна ікона "Богоматір Братська", три хрести, священні реліквії національного значення, які ми зараз виставляємо в єдиному просторі. Ці хрести пов'язані з братським рухом, історією української церкви. Хрест Єрусалимського патріарх Феофана, гетьмана Петра Сагайдачного і напрестольний хрест Петра Могили, який передали до монастиря після його смерті за заповітом. Вони нагадують про важливу суспільну роль Братського монастиря. Він був збудований на землі, подарованій київською шляхтянкою Єлизаветою Гулевичівною. Ним опікувалося Київське братство. Навколо чудотворної ікони монастиря склався цілий міф, в якому підкреслювалася її головна місія  - вона є хранителькою і захисницею православ'я. Сам монастир був заснований, працював і діяв з цією ж метою - захист і оборона православ'я. ​

Окраса виставки – «Богоматір Братська», чудотворна ікона кінця 17-го століття, яка стала культовою через її особливу функцію – захист православної віри. На виставці експонується оригінальна ікона і шата до неї, відреставровані художницями-реставраторками НХМУ, а також численні списки з пам’ятки.

П’ять представлених на виставці барокових ікон із Братського монастиря написані наприкінці 17 ст., вони репрезентують тогочасну київську школу іконопису. З відкриттям та відновленням ікон Братського монастиря дослідники отримали підтвердження високої художньої якості київської іконописної школи, впливової на всьому східноєвропейському просторі.

Крім ікон і риз, на виставці представлені церковні реліквії — старовинні хрести, богослужбові книги, рака для мощей тощо. У процесі підготовки проекту музейним фахівцям вдалося точно атрибутувати низку золотарських і граверських творів, зокрема визначено авторство вроцлавського майстра Готтфріда Хайнтце і київських майстрів Матвія Наруновича та Івана Вінниковського. До проекту залучені твори Федора Левицького, київських граверів Іларіона Мигури, Івана Щирського, Степана Савицького. Особливий мистецький та історичний інтерес становлять коштовні хрести, подаровані Братському монастирю Константинопольським патріархом Феофаном, гетьманом Петром Сагайдачним та митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Петром Могилою.

Дизайн виставки розробив лауреат премії Казимира Малевича 2018 року Іван Світличний: за допомогою технологій нових медіа художник робить віртуальну реконструкцію циклу руху сонця в окремих частинах храму.

Коли: до 31 березня, сб з 11.00 до 19.00, нд з 10.00 до 18.00
Де: Національний художній музей, вул. Грушевського, 6
Вартість квитків: 40 грн., студенти 20 грн., школярі, пенсіонери - 10 грн.

Нагадаємо, в центрі столиці показують філософські картини Івана Марчука