В центрі столиці показують філософські картини Івана Марчука

В Будинку-музеї Тараса Шевченка триває виставка Івана Марчука, присвячена творчості Кобзаря. Марчукові полотна не просто ілюструють Шевченка, а відображають світобачення самого художника. «Кобзар» з цими картинами вийшов у видавництві «Дніпро» 1994 року.
















- У 1983 році Канівський музей Шевченка звернувся, щоб я зробив свою Шевченкіану. Мені уявлялося, як це втілити, відчував, що доріс. Вже мав певний багаж, - пригадує художник Іван Марчук. - Взяв Кобзаря, читав, підкреслював по чотири рядочки з кожної поеми, що викарбувовалися в мене як картини. Потім обирав і малював. Жодної з 42 картин я не писав у Києві, а там, де природа, кури, гуси, качки, корови, вівці… Я жив із Шевченком – спав з ним, їв з ним, гуляв з ним по Дніпру, думав про нього. Не знав, як краще підійти, реалістично чи ні, тому змішав до купи. Такої Шевченкіани не було і не буде. Я не люблю, коли ці картини називають ілюстраціями, це картини на теми творів Шевченка. Вони повинні не бути сховані, а експонуватися, показуватися людям.
Кожна картина виставки схожа на філософську оповідь: «Марія», «Катерина», «За байраком байрак», «Неофіти», «Гайдамаки», «Чернець», «Думка», «Тополя» «Ісаїя. Глава 35»…
Майстер, інтерпретуючи Шевченка, пензлем створює унікальний і химерний світ, іншу реальність у нашому повсякденні. Твори виконані в унікальній авторській техніці «пльонтанізм», чим досягається ефект об'ємності й світіння, напруги статичних образів.
Експоновані 17 творів - із колекцій Шевченківського національного заповідника (Канів) та Національного музею Тараса Шевченка (Київ).
- Майже 40 років тому Іван Марчук почав працювати над серією Шевченкіани. Мало бути 100 робіт, зупинився на 42. Вони творилися не в майстерні, а безпосередньо на природі. Бо мали бути зв’язані з тим середовищем з якого вийшов Тарас Шевченко, - відзначив перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий. - Колористика робіт Івана Марчука передає пожовклу траву, запах степу… Дмитро Павличко відзначав, що обличчя персонажів Шевченка у Марчука схожі на виснажену літньою спекою українську землю степу, вони позачасові. Кожна з робіт – розкодований в певній мірі Тарас Шевченка і закодований заново для нашого часу. Тут немає ідилічних героїв. Художник не ілюструє, а створює свого Шевченка, його роботи відзначаються притаманними авторській техніці об’ємом, фактурою.
Виставка "Іван Марчук: діалог з «Кобзарем»
Коли: до 31 березня
Де: Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві, пров. Шевченка, 8а
Вхід за музейними квитками.