Міфи та реальність: уся правда про туберкульоз

МІФ №1

Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся предметами побуту, речами хворого та споживаєш їжу, яку приготував  захворілий. Або через користування спільним посудом.

НАСПРАВДІ

Таки чином заразитись туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з хворою людиною, яка кашляє і не отримує лікування.

МІФ №2

Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезінфікуючих розчинів.

НАСПРАВДІ

Мити руки і прибирати дійсно необхідно для запобігання великої кількості хвороб, але у такий спосіб від туберкульозу себе не захистишся. Оскільки туберкульоз передається через повітря, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. Якщо у оточенні є людина, яка кашляє понад два тижні – краще делікатно порекомендувати їй звернутися до сімейного лікаря.

МІФ №3

На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

НАСПРАВДІ

За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні та безпритульні люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування, також є небезпечним.

МІФ №4

У «Совєцькому Союзі» туберкульоз був під контролем, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування совєцької диспансерної системи.

НАСПРАВДІ

Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні знаходиться на рівні 80-х років минулого століття і є в 2-3 рази меншою за показники 60-70 років. Суцільне флюорографічне обстеження грудної клітки не є ефективним способом виявлення ані туберкульозу, ані інших захворювань внаслідок малої чутливості і нездатності виявлення причини змін в легенях.

Нині існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно помітити симптоми захворювання. Для цього сімейні лікарі мають проводити опитування стосовно наявності чинників ризику, що можуть свідчити про туберкульоз (тривалого кашлю, пітливості, тривалого підвищення температури, слабкості, схуднення). За результатами цього опитування людину можуть направити на радіологічне обстеження та аналізи.

МІФ №5

Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення.

НАСПРАВДІ

Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків

МІФ №6

Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

НАСПРАВДІ

Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується та не лікується. До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

МІФ №7

Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

НАСПРАВДІ

Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. Тож пацієнт з туберкульозом, який правильно лікується, не потребує ізоляції. Стан переважної більшості зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності у особливому спокої та догляді немає. Людина може працювати впродовж курсу лікування, якщо це не викликає перевтоми.
 

Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках, за необхідності ін’єкції роблять на пункті амбулаторного лікування. Перенаселені лікарні створюють умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів і загрожують надбанням стійкості до лікування.

Тривале лікування туберкульозу потребує від 6 до 20 місяців. Перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, робота та захоплення допомагають пацієнту пережити цей складний час.
Проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для них.

МІФ  №8

Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

НАСПРАВДІ

 У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає «тренованим» до дії ліків – набуває медикаментозної стійкості. При такій формі захворювання лікування триватиме довше, і воно є менш ефективним. Більше того, така людина поширює стійкі форми інфекції до свого оточення, тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

МІФ №9

Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

НАСПРАВДІ

Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (борсучий жир, сушені комахи, трави, тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин – білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

МІФ №10

Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одно хворіють.

НАСПРАВДІ

Ускладнення від вакцинації проти туберкульозу, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко, у них практично немає тяжких випадків, від яких раніше помирали або отримували непоправні наслідки для здоров’я.