Перша рок-опера України повернулась на київську сцену
Найновіша постановка Київської оперети – рок-опера «Біла ворона», написана Юрієм Рибчинським та Геннадієм Татарченко ще в кінці 80-х. В її основі - історія Жанни Д’Арк, яка очолила боротьбу французького народу проти англійців у часи столітньої війни. А після перемоги була страчена.
- Мене надихнула рок-опера Веббера і Райса «Ісус Христос – суперзірка». Хотілося створити щось подібне, - розповів автор лібрето, поет Юрій Рибчинський. - Пішов до бібліотеки дізнатися, про кого написано найбільше творів в історії людства. На першому місці Ісус Христос, на другому Жанна д’Арк. Про неї писали французи Вольтер і Жан Ануй, ірландець Джордж Шоу, німець Фрідріх Шиллер, американець Марк Твен і багато інших. Це унікальне явище в історії людства. За всі часи не було такого, щоб юна цнотлива дівчина з села прийшла до дофіна. І він призначив її головнокомандуючим війська. Щоб французькі полководці десятки років програвали. І раптом дівчина очолила військо і виграла. як казка. Але це було. Крім того, поняття нація до Жанни д’Арк в світі не було. Вона була першою націоналісткою. Поставила питання: хто ми. Хоча сама по крові була лотаринзькою німкенею. Але жила у Франції, вважала себе француженкою. Дія вистави відбувається на початку 15 століття. Багато описаних подій співпало з тими, які переживали ми. П’єса про те, що в будь-якій країні і в будь-якій час може настати середньовіччя. Коли правлять середні люди, немає особистостей. Щоб відбутися, потрібно було бути як усі, не висовуватися Перший попит на особистостей, «білих ворон» почався лише при Горбачові, за часів перебудови. Йде мова про відносини особистості і суспільства. Юрбу Жанна перетворила в народ. А той народ, який вона повела за собою, знову став юрбою і спалив її. Зробили це не англійці, а свої, французи. Історія повторюється. Ми так само обираємо президентів. А потім так само хочемо їх спалити.
Як створювалася рок-опера пригадує композитор, автор музики Геннадій Татарченко:
- З Юрієм Рибчинським писали рок-оперу 2,5 роки щодня. Переписували, робити варіанти, міняли арії, епізоди. Це була творча лабораторія. Я інколи підказував вірші Рибчинському, а він придумував музичні теми. Цей твір-довгожитель. Одну з арій, «Свобода», виконувало багато співачок, від Тамари Гвердцителі до Юлії Войс.
Робота над рок-оперою почалася ще в 1986 році. Написали її текст двома мовами. Першу платівку російською записали на студії «Мелодія». Головну партію співала Тамара Гвердцителі. А ще Олександр Малінін, Микола Караченцов, Таїсія Повалій, Віталій Білоножко. Мала відбутися прем’єра цим складом, але розпався Радянський Союз. В 1991 році «Білу ворону» поставили українською в театрі Франка. Як пригадує Юрій Рибчинський, прем’єра відбулася того дня, коли Верховна Рада оголосила результати голосування за незалежність України. На прем’єрі Наталя Сумська в ролі Жанни співала арію «Свобода». Багатьом здавалося, що рок-опера написана спеціально під ці події. Вистава йшла 12 років. Тоді жоден театр не брався її втілити. Зараз вже тільки в Україні поставлено 7 чи 8 версій.
Для режисера Максима Голенка ця постановка «Білої ворони» вже третя. Першу зробив в рівненському театрі в 2015-му році, другу – в миколаївському в 2017.
- В Києві запропонував поставити «Білу ворону» директор оперети Богдан Струтинський. Був під враженням від миколаївської вистави. До цього ми намагалися максимально актуалізувати постановку. Провести паралелі з Майданом і війною на Донбасі. Але зрозуміли, що вона й так зачіпає. Вийшла соціальна сатира про розчарування в героях. Це найпотужніший варіант. Залишилися лише лібрето, а за музичним аранжуванням та візуально вистава зовсім інша, - розповів режисер Максим Голенко. – Звісно, вона і сьогодні актуально. Коли поруч з’являються герої, які йдуть на фронт. Звідки вони беруться, ми не знаємо. Крім того, українці схильні придумувати собі героїв і в них розчаровуватися. Підносити, ідеалізувати і потім розтоптувати. Інша історія – коли після героя приходять інші люди. Користуються його успіхами, плодами перемог і зрештою знищують самого героя. Для нас це не абстрактні поняття. Цікаво, що цей твір ставиться в критичні моменти для країни. Як це було в 1991 році, в 2004-му, в 2016-му. Одна з головних тем – герой і натовп, герой і влада. Як влада поступає з героєм після того, як вона його використала.
Балетмейстер-постановник Максим Булгаков відповідав у виставі за хореографію:
- Балет – основний персонаж в цій виставі. Він уособлює народ, - розповів він. - Який підтримує або не підтримує Жанну. Всі рухи несуть певну емоцію. Народ відчуває радість, приниження, здивування, захоплення, настоює на чомусь. Використав різні стилі сучасного танцю. Наприклад, степ, коли Жюльєна, нареченого Жанни, спокушає диявол. Це відображається через ритм.
Спеціально до вистави пошили сто костюмів та шкіряне взяття. Сукню героїні «Столітня війна» розмальовували вручну. На голові у акторки вінок з черепів. Цікавим є і сценічне оформлення, над яким працював художник Володимир Ковальчук. Оркестр перенесли нагору в глибину сцени. Використовуються пересувні декорації та ліфти, які піднімають на сцену і опускають героїв.
Головну партію Жанни у виставі виконує Тамара Ходакова.
Найближчі покази рок-опери «Біла ворона» в Національній опереті відбудуться 23 та 24 березня. Вартість квитків: 60-500 грн.
Нагадаємо, в столиці стартує кінофестиваль Docudays UA: що подивитися
Фото надані прес-службою Національної оперети, фотограф Анатолій Федорців