Вертодром Януковича – киянам!

Вертодром Януковича – киянам!

Олег ПЕТРЕНКО 

Уже по другому судовому колу завершується оскарження незаконного, на думку позивачів, будівництва на схилах Дніпра у центрі Києва скандального комплексу «Парковий», що його й досі в народі називають «вертолітним майданчиком Януковича». Справа нині – аж у Верховному Суді. І хоча за три місяці цій історії «стукне» п’ять років, до розв’язання проблеми, вочевидь, далеко. На черзі, схоже, – третій судовий позов: екс-президента в Україні давно немає, а його справа живе… Точніше, стирчить сірою бетонною потворою з-поміж споконвіку зеленого наддніпрянського ландшафту в історичному ареалі ще княжого Печерська, фактично – під парламентом і Лаврою. 

Першим забудову оскаржив «УДАР» 
Спершу, в 2011-2012 роках, відведення землі під забудову оскаржували тодішні опозиціонери-депутати Київради від фракції «УДАРу», зокрема й чинний нині міський голова. Програли. Тоді це було й не дивно. Торік же, після Майдану, за справу нарешті взялася прокуратура – і міська, і Генеральна. Та вертодром і нині там. 
Однак уже троє адмінсудів – від Окружного до Вищого – твердять прокурорам одне і те ж: сплив термін оскарження. 
- Не в строках справа. Проблема у самій судовій системі, яка, на жаль, залишилася тією ж, проти свавілля якої, зокрема, теж повстав народ під час Революції Гідності, – зазначає старший помічник Генпрокурора, колишній депутат Київради від «УДАРу» Валерій Карпунцов. – Уперше ми оскаржили рішення про відведення землі ще в лютому 2011-го, через два місяці після голосування у Київраді. Аргументували, що порушено наші права як міських депутатів і, зрештою, членів територіальної громади. Проект рішення обранцям для ознайомлення не роздавали, голосували без обговорення, документ ніде не було опубліковано, й довго не було відомо, чи взагалі його підписав Черновецький. Суди ж – як першої інстанції, так і апеляційної – у чорному бачили тільки біле: права не порушено! І крапка

Політична воля має бути й «на горі» 
…Янукович залишив свій вертодром – утік іншими шляхами. Тепер уже й прокуратура отримала доступ до втаємниченого об’єкта і помітила там купу незаконного. Пізно вже – відповіли їй служителі Феміди. 
По-людськи зрозуміло, чому правоохоронці раніше не помічали очевидного. Проте з юридичної точки зору не в цьому річ. Адже за Адмінкодексом до суду можна йти і тепер: упродовж піврічного терміну – не з моменту ухвалення рішення чи зведення споруди, а з часу, коли позивач довідався про цей факт. 
- Органам прокуратури про порушення вимог містобудівного законодавства та закону про охорону культурної спадщини стало відомо лише 2014 року. Тоді ж і було подано позов», – нині виправдовується за всіх начальник Департаменту з підтримки держобвинувачення і представництва інтересів громадян та держави в судах ГПУ Сергій Тимченко. 
Якщо цього разу й Верховний Суд теж не повірить прокуратурі, як і нижчі рангом служителі Феміди, то врятувати Дніпрові кручі для киян зможуть лише самі кияни. 
- Громадськості треба об’єднуватися, – переконана Марина Соловйова, юристка, котра упродовж останніх п’яти років є незалежним спостерігачем на сесіях ЮНЕСКО. За її словами, громадяни чи громадські організації можуть самотужки поновити термін оскарження, мотивуючи тим, що лише нині довідалися про порушення. А ще пані Соловйова натякнула, кивнувши вгору: «На це також має бути політична воля…». 
Народна депутатка Наталя Новак, яка ще 2011-го, коли була депутаткою Київради, разом із Кличком і Карпунцовим теж ходила з цього приводу по першому судовому колу, переконана, що є й інші можливості утретє звернутися до правосуддя. 
- Приміром, – каже вона, – у рішенні про відведення землі є низка умов, які не виконано. Скажімо, не було внесено змін до Генплану та не розроблено містобудівної документації. Тож є підстава в суді скасувати рішення Київради у зв’язку з невиконанням усіх його умов
За словами нардепа, в Земельному кодексі є норма про те, що вільні земельні ділянки можуть відводитися лише на конкурсних засадах. Але є і виняток: аукціони не проводяться для об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Тому в рішенні й написали таке формулювання. Але, крім вертодрому на даху (це ще якось можна «притягнути» до категорії об’єктів транспортної інфраструктури), у саму багатоповерхову споруду напхали багато всякої комерції – від ресторанів і диско-барів до боулінг-клубів та гральних зал, зокрема й гри… в карти. 
Проте й Новак розводить руками: «Але ми розуміємо, що є тотальний зговір судів. Вважаємо, що вони не безкорисно виносять такі ухвали. Тут стоять величезні фінансові інтереси». 

То яка ж перспектива у вертодрому? 
- Спершу мусимо домогтися скасування рішення про відведення землі й визнання будівництва незаконним. А потім громада Києва має вирішити долю тієї будови. Якби була можливість знести цю споруду, то було б дуже добре. Можливо, вертолітний майданчик і не доведеться зносити, а, замаскувавши різними зеленими насадженнями, використовувати його для швидкої допомоги, служби з надзвичайних ситуацій, створити там медичний чи дитячий центр, – наголосила Марина Соловйова. 
З цим погоджується і Наталя Новак: «Хоча за Конституцією право власності і священне, але у цьому випадку порушено будь-яке законодавство. Було завдано шкоди природному середовищу, культурній спадщині тощо. А враховуючи, що цю землю (особливо цінну за категорією!) не було продано на аукціоні, а просто так віддано, то громаді Києва завдано значних фінансових збитків. Тож цілком справедливо буде віддати цю будівлю киянам. Це слугуватиме прецедентом, показовим прикладом для тих, хто і тепер незаконно будує. Вони б тепер уже не намагалися починати нові такі забудови». 
Пані Новак має абсолютну слушність. Адже нещодавно, як стверджує сама депутатка, неподалік вертодрому виріс новий зелений паркан. І це насторожує, адже відомо, що замовнику будівництва споруди-потвори – ТОВ «Амадеус Ко» – попередня влада відвела на Парковій дорозі не одну, а дві ділянки. 
Невже суд, крутячи дишлом закону, дозволить повністю знищити унікальний київський ландшафт і прадавні Дніпрові схили, які встояли ще з княжих часів, а в недалекому майбутньому їх більше не побачать наші діти-внуки?!