У київському цирку літають французькі мотоциклісти

Цього тижня столичний цирк розпочав новий сезон програмою «Принцеса цирку», яка наробила галасу в прямому та переносному значенні. З одного боку, це краща програма за останні кілька років. Із другого – шум на всю площу Перемоги та прилеглі вулиці через головний номер – виступ французьких мотофристайлерів.

Цей номер заявлений до Книги рекордів Гіннеса. Зазвичай екстремальні трюки виконуються на відкритому просторі, а нині обмежені параметрами цирку. Щоб виступати у нас, французи змушені були звести спеціальну конструкцію, на яку приземляються.

Отже, над сходами цирку побудували критий майданчик. Мотоциклісти, розганяючись, долають «подіум» над сходами, пролітають вестибюль та в’їжджають на 2,5-метровий трамплін, розміщений у вході, протилежному тому, звідки зазвичай виходять артисти. Пролітають над ареною і приземляються на інший трамплін, з боку куліс. В польоті вони тримають лише кермо, а ногами виконують різні фігури.

Цей номер дуже складний і травмонебезпечний. Три місяці тому на гастролях у Мінському цирку один мотоцикліст із групи розбився, влетівши у трамплін.
– Зараз вони взяли у номер нашого хлопця, Тараса, – розповідає директор Національного цирку дресирувальниця Людмила Шевченко, яка, до речі, вже п’ять років як не виступає.

Людмила Шевченко дуже пишається тим, що підписала контракт із мотофристайлерами, обійшовши у цьому братів Запашних, які хотіли запросити їх до Москви. Також приводом для гордості є те, що до програми пощастило залучити іноземних акторів – із Казахстану, Білорусі та Латвії.

Зупинимося на кількох номерах. Назар Складаний до свого номеру з жонглювання підносами додав комічної ноти – він не лише вправно ловить їх то на спині, то на голові, а ще й зображує при цьому недотепу-офіціанта, який постійно спотикається, кумедно втрачає та підхоплює штани, що спадають.

Марина та Олександр Крот танцюють танго у компанії котів та собак. Виступають «як кішка з собакою» – це коли три великих пса дозволяють тендітній киці плигати через себе, крутитися під ногами та приносити троянду своїй дресирувальниці. Леді-птах Альона Чухнова виконує складні трюки у повітрі без страховки, тримаючись лише за дві стрічки, які дійсно нагадують крила птаха.

У програмі також – верблюди, лами та багато коней. Людмила Шевченко каже, що манеж у цирку круглої форми саме через них, адже інші двоногі та чотирилапі актори можуть виступати хоч на трикутному.

У програми беруть участь дві групи наїзників – українські під керівництвом Руслана Яремчука на двох чорних фрізах (це порода коней із мохнатими ногами) та сірі у яблуках коні Бориса Лазарова з Латвії. Українці демонструють вищу школу верхової їзди, коли коні ходять боком, задкують, передніми ногами переступають краєм арени. Латвійці ж показують джигітовку, на повному скаку звішуючись із сідла вниз головою, пролізаючи під животом коня чи підбираючи із землі хустинки. Наприкінці наїзник із якоюсь трубою в руках ногами стає на спину коня, що мчить галопом. Мить – і з неї виривається, тріпоче, розгортається кількаметровий прапор України. Здається, що від шквалу оплесків, свисту та крику обвалиться дах. Мабуть, у жодній країні світу глядачі так не зустрічають свій національний прапор, як в Україні. Лише заради цього варто прийти до цирку.