Які вулиці перейменують у Києві та чому в процес втручається Росія

Тим часом після тривалої перерви унаслідок кадрових перестановок відновила свою діяльність Комісія з питань найменувань. Нагадаємо, що цей консультативно-дорадчий орган при мері столиці нещодавно очолила заступник голови КМДА Марина Хонда. Днями відбулося перше в поточному році засідання Комісії в оновленому складі, яка розглянула більше 30 питань, пов’язаних з найменуванням вулиць, шкіл, бібліотек, скверів та медичних закладів.

Зокрема, Комісія запропонувала назвати проектну вулицю у Святошинському районі в місцевості Галагани на честь українського письменника-фантаста, дисидента Олеся Бердника. Проектну вулицю у Шевченківському районі, неподалік від Інституту журналістики ухвалили назвати на честь відомого британського журналіста Гарета Джонса, що у 1930-ті роки розповів світові правду про Голодомор. Безіменну площу біля станції метро «Лівобережна» вирішено найменувати на честь Сергія Набоки – видатного киянина, правозахисника, дисидента, журналіста та засновника перших незалежних мас-медіа в Україні.

Які ще столичні вулиці змінять свою назву? Чи варто продовжувати перейменування бульварів та проспектів у Києві? Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів член Комісії з питань найменувань, дослідник історії Києва і громадський активіст Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

-Протягом останніх 4 років у Києві не без скандалів перейменували більше 200 об’єктів. Деякі депутати Київради пропонували на певний час призупинити цей процес, щоб знизити градус напруження в суспільстві з цього приводу. Чи варто продовжувати перейменування вулиць?

-Декомунізація об’єктів топоніміки у Києві не закінчена і треба її продовжувати. У столиці ще залишається чимало вулиць, які підпадають під норм Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Іноді трапляються ситуації, коли взагалі відсутня інформація, щодо назв київських топонімів. Наприклад, у Святошинському районі є вулиця та провулок, названі на честь Олексія Павленка – колишнього секретаря сільради у Біличах. Більше про нього ніякої інформації у відкритих джерелах немає.

Я відвідав декілька бібліотек і з’ясував, що Павленко особисто причетний до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні, займався примусовою колективізацію, конфіскацією продовольства та реманенту у мешканців колишнього села Біличі.

Комісія запропонувала перейменувати вулицю Павленка на честь Христини Сушко - видатного військового медика армії УНР, а провулок Павленка – на Мовчунівський, оскільки ця місцевість має народну назву Мовчуни.

Безперечно є пропозиції, які викликають дуже гострі політичні дискусії. Достатньо згадати перейменування Московського проспекту на честь Степана Бандери та проспекту Генерала Ватутіна на Романа Шухевича. Але ці зміни скоріше направлені у майбутнє. Вони покликані відкрити очі суспільству на історичну правду.

Згадайте, які гострі дискусії та конфлікти виникали у 2007 році, коли вулицю Січневого повстання перейменували на Івана Мазепи. Така сама ситуація була у 2009-му з перейменуванням вулиці Комінтерну на Симона Петлюри. Пройшов час, відбулась болісна, але необхідна суспільна дискусія, люди розібралися і у більшості вже не сприймають ці постаті негативно.

-До речі, рішення Київради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на Романа Шухевича залишається чинним? ЗМІ повідомляли про нібито припинення судом процесу зміни назви? 

-Ця інформація не відповідає дійсності. Судовий процес триває, але рішення Київради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на Романа Шухевича набуло чинності з моменту підписання його столичним головою у 2017 році і ніхто його не відміняв.

-Будь-який киянин має право ініціювати перейменування тієї або іншої вулиці?

-Із відповідним зверненням на ім’я Київського міського голови може звернутися будь-яка фізична або юридична особа. Вичерпний перелік документів, які необхідно надати до клопотання міститься на сайті Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Наприклад, ініціатор присвоєння назви вулиці на честь видатної людини або історичної події повинен надати відповідну історико-біографічну довідку. До того ж у разі пропозиції щодо присвоєння імені фізичної особи необхідна письмова згода її родичів, якщо вони, звісно живі.

Також нагадаю, що проводити увічнення пам’яті можна лише через два роки з часу смерті особи, яку пропонується увічнити. Але мер Києва має право не чекати закінчення цього терміну та ініціювати присвоєння назви вулиці імені фізичної особи, якщо вона мала особливо визначні заслуги перед містом і державою. 

В січні Віталій Кличко своїм розпорядженням запровадив обов’язкові консультації з мешканцями в разі зміни назви вулиць, на яких вони проживають. Очевидною метою цього є демократизація процесу. Також це допоможе зменшити кількість абсурдних і необґрунтованих звернень.

Отже, за новими правилами організатором проведення консультацій з мешканцями є сам ініціатор перейменування. Він має право самостійно визначити форму цих консультацій – громадські слухання, збори, збір підписів, зустрічі.

Результати обговорення повинні бути запротокольовані та подані на ім’я мера одночасно з ініціативою про перейменування, крім випадків, коли пропозиція про перейменування оформлена та підтримана як електронна петиція.

-Чи всі пропозиції про перейменування, підтриманні Комісією, затверджуються депутатами Київради?   

-Комісія тільки розглядає ініціативи, які надходять на ім’я мера. У разі позитивного рішення пропозиція виноситься на громадське обговорення, що відбувається протягом 2-х місяців на офіційному сайті КМДА. Якщо ініціатива підтримується більшістю голосів, Комісія з питань найменувань повторно розглядає і рекомендує (або не рекомендує) столичному голові внести відповідне подання до Київради.

Після розгляду пропозицій двома профільними постійними комісіями міської ради, питання виносяться на розгляд депутатів, які не завжди погоджуються із запропонованими змінами назв вулиць.

-А якщо надходять дві альтернативні, обґрунтовані пропозиції щодо перейменування однієї вулиці?      

-Часто у таких випадках на громадське електронне обговорення виносяться обидві ініціативи. Так було із питанням увічнення у Києві пам’яті предстоятеля Української греко-католицької церкви, видатного громадського діяча, філософа, інтелектуала Любомира Гузара. Одні пропонували переназвати його іменем вулицю Челябінську, що неподалік кафедрального Патріаршого собору УГКЦ, інші – увічнити Любомира Гузара у назві проспекту Космонавта Комарова, названого у 1967 році на честь радянського космонавта Володимира Комарова, який не має жодного відношення до України або Києва. Під час голосування на сайті КМДА більшість підтримала другий варіант.

Схожа ситуація була із присвоєнням назви безіменному скверу на вулиці Василя Порика в Подільському районі на честь музиканта та співака Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка). Більшість киян підтримали саме цю назву, хоча була ще альтернативна пропозиція від місцевої громади назвати сквер «Виноградар».

-Чи можлива штучна «накрутка» голосів під час голосування?

-Механізм голосування постійно удосконалюється. IT-департамент КМДА відслідковує всі спроби штучних «накручень», що відбуваються, наприклад, за допомогою ботів і відсікає їх від загальних результатів.

Крім того діє правило, що із одного IP-адресу може надходити не більше 5 голосів, щоб дати можливість великій родині, яка мешкає в одній квартирі висловитись з приводу перейменування тієї або іншої вулиці. 

До речі, в Києві існує розгалужена проросійська мережа, яка активно залучається під час голосування. Неодноразово були спроби втрутитись в електронне обговорення і з території Росії або з тимчасово окупованих районів України. Але фахівці КМДА відсікають такі втручання.