Як киянину перейменувати вулицю на честь своєї бабусі
Мешканці столиці цікавляться перейменуванням вулиць у Києві. Мерію буквально завалили листами з різноманітними пропозиціями щодо змін назв проспектів, бульварів та провулків.
Деякі кияни навіть пропонують перейменувати ті або інші вулиці на честь їх родичів – дідусів і бабусь. Чи мають подібні ініціативи шанс на втілення у життя? Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів член Комісії з питань найменувань, дослідник історії Києва, громадський активіст Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
-Будь-який киянин або юридична особа можуть звернутися на ім’я Київського міського голови щодо перейменування тієї або іншої вулиці. Вичерпний перелік документів, які необхідно надати до клопотання міститься на сайті Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
Наприклад, ініціатор присвоєння назви вулиці на честь видатної людини або історичної події повинен надати відповідну історико-біографічну довідку. До того ж у разі пропозиції щодо присвоєння імені фізичної особи необхідна письмова згода її родичів, якщо вони, звісно живі, - розповів «Вечірньому Києву» Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Експерт нагадав, що проводити увічнення пам’яті можна лише через два роки з часу смерті особи, яку пропонується увічнити. Але це ще не все.
-В січні Віталій Кличко своїм розпорядженням запровадив обов’язкові консультації з мешканцями в разі зміни назви вулиць, на яких вони проживають. Очевидною метою цього є демократизація процесу. Також це допоможе зменшити кількість абсурдних і необґрунтованих звернень, - додав член Комісії з питань найменувань.
Тиміш Мартиненко-Кушлянський пояснив, що за новими правилами організатором проведення консультацій з мешканцями є сам ініціатор перейменування. Він має право самостійно визначити форму цих консультацій – громадські слухання, збори, збір підписів, зустрічі.
-Результати обговорення повинні бути запротокольовані та подані на ім’я мера одночасно з ініціативою про перейменування, крім випадків, коли пропозиція про перейменування оформлена та підтримана як електронна петиція, - наголосив Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Він також пояснив, як відбувається розгляд пропозицій щодо зміни назв вулиць.
-Комісія тільки розглядає ініціативи, які надходять на ім’я мера. У разі позитивного рішення пропозиція виноситься на громадське обговорення, що відбувається протягом 2-х місяців на офіційному сайті КМДА. Якщо ініціатива підтримується більшістю голосів, Комісія з питань найменувань повторно розглядає і рекомендує (або не рекомендує) столичному голові внести відповідне подання до Київради.
Після розгляду пропозицій двома профільними постійними комісіями міської ради, питання виносяться на розгляд депутатів, які не завжди погоджуються із запропонованими змінами назв вулиць, - розповів Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Якщо надходять дві альтернативні, обґрунтовані пропозиції щодо перейменування однієї вулиці, то на громадське електронне обговорення виносяться обидві ініціативи.
-Так, наприклад, було із присвоєнням назви безіменному скверу на вулиці Василя Порика в Подільському районі на честь музиканта та співака Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка). Більшість киян підтримали саме цю назву, хоча була ще альтернативна пропозиція від місцевої громади назвати сквер «Виноградар», - зазначив Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Як раніше повіломляв "Вечірній Київ", Комісія з питань найменувань відновила роботу та запропонувала змінити назви низці вулиць у Києві.
Титульне фото «Кореспондент»