Нічийні труби: скільки тепломереж Києва кинуто напризволяще
Жителі столиці ризикують стати заручниками комунального безладу: кілометри теплових мереж ще й досі залишаються безхазяйними. Хто їх ремонтуватиме у разі аварій і пошкоджень?
«Трубне» питання активно обговорювали на засіданні постійної комісії Київради з питань власності.
Після бурхливих дебатів депутати ухвалили проект: «Про заходи щодо впорядкування та забезпечення утримання у належному стані теплових та водопровідних мереж на території міста Києва».
Актуальність цього рішення описується в тексті пояснювальної записки: «У Києві існує ряд інженерних комунікацій, що не перебувають на балансі у жодного комунального або приватного відомства. Виявлення таких мереж дасть змогу теплопостачальним та водопостачальним організаціям оперативно реагувати у разі аварійного пошкодження мереж та надавати більш якісні послуги мешканцям столиці…».
За словами депутата Святослава Кутняка, потрібно провести інвентаризацію безхазяйних мереж. Це дозволить виявити недоліки у системах водо- і теплопостачання, до яких за останні роки підключили велику кількість споживачів (через будівництво нових житлових площ).
Щоб виявити безхазяйні мережі, районні держадміністрації повинні створити відповідні комісії. До них мають ввійти представники підприємств-монополістів — «Київтеплоенерго», «Київводоканалу» і «Київавтодору».
Проте, як стало відомо «Вечірньому Києву» жоден з монополістів не горить таким бажанням — приймати на свій баланс покинуті напризволяще інженерні мережі.
Причина очевидна: більшість безхазяйних труб перебувають в аварійному стані і потребують капітального ремонту. Для їх ремонту немає ані коштів, ані проектно-технічної документації.
Ще одне болюче «але»: для того, щоб узяти на баланс той чи інший відрізок тепломереж, необхідно підготувати важливий документ — акт прийняття-передачі. А для цього має бути відповідне розпорядження: у ньому треба чітко вказати необхідні — від протяжності труби до її діаметру та вартості.
Абсурдність цієї ситуації у тому, що під час аварій на мережах крайніми залишаються жителі столичних мікрорайонів: на очікування ремонтів труб інколи доводиться чекати не лише днями, а й місяцями.