Київські острови на грані зникнення: школяр дослідив у чому проблема
Київ активно розбудовують. Водночас зменшується площа островів на Дніпрі в межах міста. Деякі з них можуть взагалі зникнути усього через 10 років. Під загрозою опинилися рідкісні види тварин та рослин, а також приватні ділянки людей.
Випускник столичного ліцею Олексій Малець ще з 9 класу цікавиться краєзнавством. Для наукової роботи у МАН він обрав на перший погляд досить непопулярну тему – зміну площ Дніпровських островів у межах Києва. Заглиблюючись у неї виявив, що у екосистемі столиці відбуваються незворотні процеси.
- Дослідження проводив на базі наукового центру аерокосмічних досліджень Землі, що у Києві Звідти й отримував дані щодо площі та популяції островів. За допомогою геоінформаційних технологій аналізував площу київських островів у різні роки, а саме з 1942-1943 років по 2017 рік. Основою наукової праці обрав острів Великий Північний, що розташований трохи нижче греблі Київської ГЕС, - розповідає Олексій.
Над цією роботою він працював два роки. Протягом першого - юнак досліджував сам острів та зміни його площі, а протягом другого - площу інших островів в межах Києва, а також флору та фауну острова Великий Північний.
- Якщо порівнювати дані різних років, то помітно, що острів значно зменшився й цей процес триває. Найбільше скорочення площі було зафіксоване в другій половині 20 століття, коли Київ активно розбудовувався й пісок з островів використовували для будівництва. Зокрема для споруд на Оболоні та Троєщині, - каже Олексій.
Саме це змінило площу та ландшафт «Великого», адже для того щоб добувати якісний пісок, острів осушували. Це призводить до його руйнування, а також до зменшення популяції видів, що проживають там.
- Там проживають тварини, птахи и рослини, які занесені до Червоної книги. Наприклад росте валеріана лікарська, козелець звичайний, гніздяться рідкісний кулик-сорока та інші, - говорить Олексій Малець.
Оскільки острів достатньо віддалений від материкової частини міста й добратися туди проблематично, то він не надто потерпає від туристів. Дачників, які у 1960-80х роках були дуже активними залишилося зовсім мало. Навіть влітку місцеві робінзони з палатками і пікніками не спричиняють природі такої великої шкоди, як от наприклад, у Гідропарку.
- Я показую, що київські острови страждають не від «туристів», а саме від промислового видобутку піску. У більшості випадків – незаконному. Люди не зважають на адміністративне покарання, - наголосив школяр.
І хоча зараз Київ розбудовують не так активно, як після Другої Світової. Хлопець впевнений, якщо пісок для зведення нових висоток і далі будуть забирати з островів, то вже упродовж наступних 10 років вони частково або повністю зникнуть.
- Аби привернути увагу до проблем островів я розробив екологічний маршрут для наукових та польових досліджень, а також екскурсій. Він матиме 10 «зупинок» – це і водойми, болотисті луки, мальовничі чагарники та багато іншого, - розповідає хлопець.
Олексій Малець впевнений, що острови мають бути в центрі уваги киян, науковців та міської влади. Громада спільними зусиллями зможе домогтися охорони островів.