Киян попередили аби не палили суху траву разом із зайчатами, комахами, ящірками
Сніг зійшов майже на всій території України. Біля Києва його вже немає в лісовій зоні, на луках, полях, заплавах. Екологи попереджають, що суха минулорічна трава — не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.
Сплять перші народжені в цьому році зайченята і не відають, що десь поруч може тинятися людина з запальничкою, яка підпалить суху траву... НЕ ПАЛИ СУХОЇ ТРАВИ
Управління екології та природних ресурсів КМДА нагадує, що спалювання трави й листя є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану міста, та всіх природних екосистем, а також є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, що тягнуть за собою накладення адміністративних штрафів від двадцяти (340 грн) до вісімдесяти (1360 грн) неоподаткованих доходів громадян, а з суб’єктів підприємницької діяльності стягують від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів. Людина, що підпалила суху траву, нестиме відповідальність за свої дії відповідно до ст. 77-1. Кодексу України про адміністративні правопорушення — самовільне випалювання рослинності або її залишків.
-При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом в повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Нерідко разом з листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. Спалювання у Києві заборонено Правилами благоустрою міста. Тому ми закликаємо киян та відповідні служби запобігати спалюванню трави та листя не лише в парках та скверах, а і на прибудинкових територіях, адже у тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання, – зазначив начальник управління екології та природних ресурсів Андрій Мальований.
Яка непоправна шкода завдається природі при випалюванні трави
Спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу природі: з листям згорають корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу, не буде колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять звільнену територію.
Випалювання викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів, як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щеврики.
Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні).
При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка, пошкоджуються від сильної температури набухлі бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно залишається живим.
Трав’яні пожежі призводять до зниження якості ґрунту. Спалювання органічної речовини — головний фактор зниження родючості, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами, і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
Пожежі — одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних iз господарською діяльністю людини.
Згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, збільшуючи викиди вуглекислого газу, посилюючи так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.