Як змінювалася буферна зона Києво-Печерської лаври: дослідження школярки
Чому буферна зона Києво-Печерської Лаври зменшується та чи є одні з найбільш престижних житлових комплексів законними досліджувала учениця київської школи Наталія Алексик. У свої 16 дівчина вже три роки є дійсним член Малої академії наук. Тему історії забудови Києво-Печерської Лаври вона обрала, бо дуже переживає за рідне місто.
- Я киянка, і мене обурює забудова, як самої Києво-Печерської Лаври так і навколишньої території - буферної зони. Саме тому я вирішила дослідити, як змінилася Києво-Печерська Лавра упродовж більш ніж 1000 років, - розпочинає свою розповідь дівчина.
Для ретельного вивчення школярка використовувала архівні картографічні матеріали етнографа та історика Миколи Закревського. Зводила їх в єдину систему координат та накладала на знімки сучасних супутникових карт. Таким чином, порівнювала, як розширювалась територія Лаври з плином часу.
- На сьогодні головною проблемою Києво-Печерської Лаври є недостовірна реконструкція будівель. Але є і більш глобальна проблема, яка стосується саме буферної зони. Для досліду я застосовувала геоінформаційні системи та дистанційне зондування землі, – пояснює Наталя.
Макет буферної зони – фіолетовий –з сайту ЮНЕСКО, а територія Києво-Печерської Лаври позначена жовтою межею. Далі Наталія картографічно переглянула найвищі забудови є поруч.
- Ми знаємо, що є чітке законодавство щодо висотності будівель у буферній зоні. Водночас багато киян просто переконані, що не можна зводити споруди, що вищі за дзвіницю Лаври. Я проаналізувала чи є такі споруди та як близько вони заходяться до буферної зони. Найближчі такі комплекси: ЖК «Diamond Hill», ЖК «Лейпцизька» та бізнес-центр «Сенатор», - розповідає школярка.
Що цікаво, проглядаючи початкові матеріали планової буферної зони (до 2004 року), дівчина помітила, що вона була вдвічі більшою, ніж сьогодні (нинішня була затверджена 2011 року). Тобто якби був чинним розширений план території буферної зони Лаври – усі ці три будівлі не можна було б зводити, бо вони порушували б законодавство.
- Ми бачимо, що дві будівлі значно перевищують висоту дзвіниці. Для порівняння я обрала висоту над рівнем моря. Отож: велика Лаврська дзвіниця - 196 метрів над рівнем моря, ЖК «Diamond Hill» - 197 метрів, а БЦ «Сенатор» - 198 метрів. При тому, що один із найбільших монументів Європи Батьківщина-Мати має лише168 метрів, - наводить дані Наталя.
Проте проблема не так у висотності будівель, як у тому, що вони зведені досить близько до Лаври, і, фактично, спотворили прекрасний краєвид правого берега. Дівчина впевнена, якби пам’ятні об’єкти мали більше уваги від громади та захисту від держави, такого б не сталося.
Пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Києві не так багато. Лавра одна із них. Проте сьогодні є безліч питаннь щодо цілісності, території та втрачених реліквій цієї Святині із майже тисячолітньою історією.