Час розплати: у 2022 році Київ погасить $115 млн боргів
Нинішня заборгованість Києва — $115 млн 72 тис. Звідки взялась така сума? Коли столиця зможе повністю розрахуватися зі своїми кредиторами? На ці та інші питання відповідає директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік.
— Володимире Михайловичу, чому виник 115-мільйонний борг?
— Кредит брали у 2005 році під 8% річних. Нові умови, зважаючи на результати реструктуризації боргу, передбачають погашення цієї суми у 2021 та 2022 роках рівними частинами — по 57 млн 536 тис доларів США щорічно. Обслуговування боргу до моменту погашення складатиме 7,5% річних.
— Яким чином столична влада реструктуризувала борги?
— У 2015 році $449 млн зовнішнього боргу було конвертовано у державні цінні папери: $351,1 млн під 7,75% річних (з термінами погашення у 2019 та 2020 роках). Частину суми списали зі застосуванням спеціальних інструментів (державних диревативів). На даний час столиця має борг перед державним бюджетом, який може бути списано Мінфіном, згідно спеціальних рішень Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Це питання залежатиме від обсягу капітальних інвестицій в узгоджені об`єкти інфраструктури (Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, метро на Виноградар тощо).
— Розкажіть про кредитні кошти, надані від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). Хто їх отримав?
— Чотири комунальні підприємства. Зокрема, «Київській метрополітен» — 15 млн 470 тис. євро (кредит від ЄБРР на купівлю рухомого складу), «Киїпастранс» — 21 млн 290 тис. євро (кредит з ЄБРР на купівлю рухомого складу), «Група впровадження проект з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» — 2 млн 198 тис. євро (кредит НЕФКО на реалізацію проектів з енергозбереження). Ці підприємства вчасно здійснюють погашення та обслуговування кредитів за рахунок власних коштів.
— Коли Київ зможе погасити усі свої борги?
— Стратегія управління боргом не передбачає його повного погашення. Мета боргової політики — залучення коштів на реалізацію інфраструктурних проектів для розвитку нашого міста.
— Які основні цілі боргової політики?
— По-перше, поліпшення кредитних рейтингів. Це досягається завдяки макрофінансовій стабільності міста. По-друге, проектне кредитування (кредитується конкретний проект в повному обсязі, а не його частина чи дефіцит бюджету в цілому). По-третє, здешевлення вартості обслуговування боргу (граничний розмір на 2019 рік визначено Київрадою у розмірі 5,85% річних). І, зрештою, продовження термінів, на які залучаються кошти.
— Чи плануються запозичення на відкритих ринках капіталу у 2019 році?
— Такі запозичення місто не планує. Переговори ведуться виключно з міжнародними фінансовими організаціями, які співпрацюють з Україною у рамках проектного кредитування.