5 кроків змінять медицину: досвід київського лікаря

5 кроків змінять медицину: досвід київського лікаря

В Україні з 2017 року триває медична реформа, ініційована Кабінетом Міністрів. Розповідаємо, як вона вже вплинула на лікарів і пацієнтів, і на що чекати поточного року

-Я не обіцяю дива всім та одразу. Так не буває. Але я впевнений, поступово ми зможемо зробити життя у нашій країні кращим, - зазначив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, представляючи план змін в українській медицині на 2019 рік.

Про зміни, які вже відчутні, розповідала сімейний лікар Вікторія Грібініченко КП "ЦПМСД" №2 Деснянського району Києва. Вже в минулому році її зарплатня склала понад 17 тисяч гривень - чи не втричі більше, ніж до початку реформи. Щоправда, треба зазначити, що вона першою з колег по медзакладу уклала більше 1800 декларацій з пацієнтами та має близько 20 років стажу.

Загалом, на фінансування медичної сфери у зведеному бюджеті України на 2019 рік передбачено 132 млрд грн, що на 15 млрд більше, ніж торік. Але мова йде не про механічне збільшення витрат. Не є таємницею, що українська медицина в останні десятиріччя нагадувала сито: скільки грошей не витрачай, якісних змін годі було й чекати.

Проте і на докорінні зміни не наважувались. Реформувати все й одразу не вистачає ресурсів, а покрокової програми змін просто не було. Принаймні, до цього часу.

Уряд Гройсмана запропонував план дій з п'яти напрямків, покликаний, вибачте за тавтологію, реанімувати охорону здоров'я. Частина з них вже втілюється, ще більший обсяг роботи - попереду.

Крок перший: гроші за пацієнтом

Ви вже про це чули: у 2018 році кожен українець отримав можливість вільно обрати та змінити сімейного лікаря. Для цього достатньо підписати з ним декларацію на обслуговування - і байдуже, де саме ви зареєстровані, важливо, де вам може знадобитись медична допомога. Гроші за ваше лікування сплачуватиме держава - саме тому медзакладу, де працює обраний вами лікар. Так, це впливатиме і на зарплатню самого лікаря - чим більше пацієнтів йому довіряє, тим більше грошей він отримає (звісно, існує і обгрунтовано визначена Урядом гранична кількість пацієнтів на одного спеціаліста). Якщо ж кваліфікація доктора когось не влаштовує - пацієнт завжди може знайти іншого, що, зокрема, спонукає і самих лікарів якісніше працювати.

У 2019 році процес підписання декларацій триватиме. Але не радимо з ним затягувати. Чому - про це трохи нижче.

Крок другий: доступні ліки

Програма «Доступні ліки» запроваджена ще у 2017 році. Її мета - надати доступ до життєво необхідних медикаментів людям із хронічними захворюваннями, зокрема, серцево-судинними, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу. На сьогодні цією програмою користуються 6,6 млн пацієнтів, вона охоплює 260 препаратів, з яких 59 можна отримати безкоштовно, а інші придбати з невеликою доплатою. Поточного року перелік таких медикаментів буде розширено, а отримати їх можна буде за електронним рецептом, який діятиме по всій території України.

Крок третій: безкоштовна діагностика

Уже з 1 липня 2019 року 54 діагностичні послуги можна буде отримати повністю безкоштовно - але для цього потрібно направлення лікаря, з яким підписано декларацію (ось чому є сенс не відтерміновувати її укладання). І мова йде не лише про аналіз крові з пальця чи рентген, але і про УЗД, і мамографію, і про ендоскопічні дослідження.

Добре знані українцям побори за аналізи відійдуть у минуле - і це стосуватиметься 80% всіх діагностичних досліджень.

Крок четвертий: коли відлік йде на секунди

Буде осучаснена система «швидкої допомоги». Враховуючи її дійсно надзвичайну роль, Кабмін почне реформу з модернізації диспетчерських служб, придбання нових карет «швидких» з новим обладнанням, додаткового навчання бригад та підвищення їх зарплатні. На першому етапі реформа обмежиться Києвом, Вінницькою, Тернопільською, Полтавською, Одеською та Донецькою областями. На це у бюджеті виділено 1 млрд грн. Мета змін: жодної затримки при прийнятті виклику. До речі, цього року в Києві почнеться будівництво нової лікарні «швидкої допомоги» на правому березі - адже до цього в столиці існувала лише одна.

Крок п'ятий: спеціалізована медицина

Вузькопрофільні медичні заклади вже отримують сучасне обладнання. З 2017 року Уряд розпочав розбудову мережі центрів кардіо-судинної хірургії – щороку виділяються гроші на закупівлю 13 ангіографів для їх оснащення. В результаті їх кількість становитиме 39 одиниць. За допомогою цього обладнання буде врятовано життя тисячам людей, що страждають на серцево-судинні захворювання.

Шанс на життя отримають і сотні малюків, які народились передчасно: новий перинатальний центр вже відкрито у Львові, найближчим часом такий з'явиться в Луцьку. Крім того, до кінця 2019 року буде добудовано другу чергу лікарні «Охматдит» в Києві, що дозволить збільшити кількість маленьких пацієнтів удвічі.

Як швидко українці відчують наслідки всіх змін? Кабінет Міністрів прогнозує, що результати реформи системи охорони здоров'я в повній мірі будуть помітні через 2-3 роки.

-Медицина не знала змін з минулого століття. Її довели до руйнування, - наголосив Володимир Гройсман. - Наша скоординована робота має полягати в єдиному: якість медицини має бути змінена, умови роботи лікарів, зарплати мають бути змінені».