Дигерство очима киянина: небезпечна розвага чи новий вид туризму

Данилу Ткаченко усього 16, але він вже дослідив небачену багатьма частину Києва та може дати поради з безпечного урбантуризму. Своє захоплення хлопець перетворив у наукову роботу, яку презентував у Малій Академії Наук .
- Вперше я зацікавився дигерінгом у 2013 році, коли потрапив у Керчинські катакомби, а урбантуризм «прийшов» після відвідування закинутого дитячого садка у своєму районі, – розповідає Данило.
Збираючи матеріал для своєї наукової праці він спеціально відвідував недобудовану станцію «Дніпро» та дивився закинуті тунелі.
- Для роботи я зробив дві карти ДШС-12 та ДШС-20 (ДШС- Дренажно-штольна система). Також ми з науковим керівником розробили інтерактивний маршрут дренажною системою центральної частини Києва, - розповідає хлопець.
Юнак ніколи не вирушає у такі вилазки сам – перше правило безпеки! Іноді дослідженням заважає погода – коли дощ, то колектори можуть перетворитися у пастку.
- Знаєте, я ніколи не лазив один, тільки з друзями. У міських дренажних системах є одна особливість – навесні або під час сильної зливи міські підземні ріки повністю заповнюються водою й швидка течія може становити смертельну загрозу для людини. Також не варто спускатись у дуже вологі приміщення, лазити та ходити по мокрих металевих конструкціях. Для мене безпека – понад усе. До цього потрібно ставитись відповідально, особливо, якщо ти початківець, - каже хлопець.
Особливе захоплення потребує й особливого одягу. Так дигери цінують костюм протихімічного захисту, так звані радянські ОЗК та Л1, та берці – спеціальне взуття. Ліхтарик, мотузка та актуальний прогноз погоди – те, що дигер «має» при собі завжди.
Урбантуризм є дуже популярним серед молоді і не тільки. По усьому світу є безліч цікавих закинутих місць, де можна полазити та які можна дослідити. На думку Данила, одним із ключових факторів його популярності є нелегальність.
- Наприклад, у нас в Україні та країнах колишнього Радянського Союзу немає серйозного кримінального покарання за проникнення до закинутих об’єктів. До того ж, у порівнянні з Європою чи Америкою, на наших територіях є багато об’єктів з відносно вільним доступом. Я вважаю, що уся «сіль» урбантуризму, дигерінгу, сталкерінгу у відчутті сильного приливу адреналіну. Адже коли ти пролізаєш у покинуту будівлю ти не знаєш, що та хто на тебе там чекає й від цього в тебе перехоплює дух, - розповідає Данило.
Але у дигерів є й «світла сторона». Саме дигери допомагають виявляти врізки в колекторну систему – місця незаконних підключень до каналізації. Також вони повідомляють комунальні служби про аварії.

- Для тих, хто хоче почати займатись промисловим туризмом я б порадив, відповідально поставитись до цього, не наносити шкоди конструкціям і тим паче не розважатись у таких приміщеннях. Це є надзвичайно небезпечно. Деякі конструкції можуть мати історичну цінність, а деякі можуть позбавити вас життя. Також не раджу лазити великим компаніями, тільки групами по 2-4 людини, - радить Данило.
За словами хлопця, статок на таких вилазках не заробиш, але як хобі - по життю додаватиме яскравих емоцій. У планах юнака, відвідати декілька підземних екскурсій, Одеські та Паризькі катакомби та ще цілий список цікавих локацій.