Швидше одужуй й повертайся до сім’ї
Анастасія КАРПІШЕНКО
Марія ПАВЛЕНКО
Напередодні Нового року юні журналісти з інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС» привітали зі святами бійців, які лікуються в Київському військовому шпиталі. У палатах для поранених солдат діти дарували пісні, вірші, танцювальні номери, солодощі, малюнки й листи з побажаннями. віршів та подарунків. Бійці веселилися разом з дітьми. На жаль, не всі зустріли дітей з усмішками, оскільки сьогоднішня війна залишила невиліковний слід у їхніх серцях.
ЮН-Пресівці познайомилися з чудовими людьми, які не падають духом.
Важкопоранений боєць «Айдару» любить спорт, гітару, Майдан і війну
«Буратіно» – так називають бійці першої штурмової роти батальйону «Айдар» свого побратима двадцятирічного Олега Швеця з Дніпропетровська. Хлопець з рудим волоссям та щирою посмішкою розповів, що з перших подій на столичному Майдані він приїхав до Києва і відстоював революцію «Гідності» до останнього дня. Незважаючи на те, що в одній із сутичок йому проломили голову і зламали руку... А тільки-но почалися бойові дії на сході країни, Олег записався добровольцем до батальйону «Айдар». У перший же день на фронті він потрапив у бій під містом Щастя.
«Це було за мостом, одразу справа, не пам’ятаю лишень назву селища», – з ніяковою посмішкою згадує юнак. На жаль, ніякої техніки у них тоді не було, бійці йшли пішки лише з автоматами в руках. Зі слів Олега, спочатку техніку хлопці отримували лише як «трофеї» у боях, або ж від волонтерів. Наприкінці 2015 року їх підрозділ нарешті доукомплектували, виділили 10 танків та БМП. На питання «Чи є на фронті місце дружбі?» хлопець відповідає жартом, що «живуть вони там довго, терпіти один одного треба, тому звісно є. У нас один колектив і ми виконуємо одну роботу. Якби не було дружніх стосунків, ми б довго не протягнули!». До того ж, солдат вкрай негативно ставиться до того, як війну на сході висвітлюють ЗМІ, адже є велика різниця між тим, що відбувається в дійсності на передовій і як це висвітлюють. Олег каже, що «майже однакова відмінність між цими двома ЗМІ і виром подій на фронті. Багато чого не договорюється або ж не повідомляється взагалі, скорочують кількість обстрілів, боїв та жертв. Коротше кажучи, обманюють. Наприклад, одного разу було поранено 5 бійців, а по телевізору повідомили лише про двох і то випадково, бо командир виклав пост у Facebook і 24 канал встиг це вихватити. А того дня, коли мене поранило, то окрім мене було як мінімум ще 5 людей, а по телебаченню сказали лише про трьох.
Від волонтерів на фронт постійно надходить їжа й дитячі малюнки, які солдати кладуть під подушки та розвішують на стіни бліндажів, на цьому, нажаль, усе. Окрім дитячих малюнків Олег на стіні у фронтовому «лігві» чіпляє портрети Ґонти й Залізняка, а на стіл кладе улюбленого «Гаррі Потера»... На жаль, за словами бійця, тепловізори, безпілотники, прибори нічного бачення, амуніція, бронежилети, каски і подібне – майже не надходить до бійців, не говорячи вже про машини, які не доїжджають або застряють на рівні штабу. Тому Олег просить зазначити, щоб волонтери приїжджали самі або ж передавали оснащення поіменно певному солдатові, взводу, відділенню, роті або батальйону.
Наразі хлопець перебуває у Київському військовому шпиталі через поранення, яке отримав під час виконання бойового завдання неподалік від Горлівки. З позицій сепаратистів почастішали обстріли. Олег зі своїм командиром пішли перевірити «секрет» – це така точка, звідки вони спостерігають за супротивником. На щастя, об’єкт виявився не замінованим. Повертаючись назад, Олег помітив певний слід, який вказував на те, що супротивники підібралися до наших позицій і лишили ланцюжок, по якому будуть повертатися. Олег нахилився, щоб детальніше оглянути, і зачепив детектор руху, в результаті чого спрацювала міна «МОН-50». Товаришеві хлопця пробило голову, але попри біль, він витягнув Олега, якому осколками посікло руки й ноги, зачепило голову, на собі. Потім його доправили до шпиталю, хлопець тримався до останнього і залишався в свідомості аж до операції. Допомоги від держави хлопець не отримує.
Ми бажаємо йому і всім бійцям міцного здоров’я та швидкого одужання!