Киян закликають не жертвувати кошти неперевіреним волонтерам у підземці
На ескалаторах київської підземки пасажирів закликатимуть не жертвувати кошти неперевіреним волонтерам, які збирають кошти на лікування дітям чи пораненим бійцям АТО у вагонах метро. Наразі, це перші кроки у боротьбі із шахраями, які користуються людським милосердям. Громадські активісти впевнені у тому, що зібрані кошти "не доходять" до адресатів, і готові боротися, аби шахраї не дискредитували волонтерський рух загалом. Як це зробити обговорювали знані і шановані волонтери, активісти та представники благодійних організацій у головному офісі київського метрополітену.
Кинути кілька гривень у пластикову скриньку на лікування якійсь дитині чи військовим і відчути себе справжнім благодійником. Таку можливість щодня дають пасажирам підземки шахраї, які організували благодійні фонди, але не звітують, куди витрачають зібрані кошти. Київський метрополітен розуміє масштаби проблеми, але при діючому законодавстві, фактично не має дієвих інструментів, як боротися зі "скриночниками". Саме так зневажливо називають псевдоволонтерів.
- Сьогодні у нас зареєстровано більше 100 випадків щодо збору коштів волонтерськими організаціями, всі вони об’єднані в одне провадження за статтею 190 про шахрайство, - розповів начальник Лінійного управління в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві Віталій Биков.
Змінити ситуацію на думку активістів допоможе законопроект №3215 (про діяльність волонтерських організації та заборону збору коштів у громадському транспорті). У цьому документі прописано цілковиту заборону пожертв у транспорті. Крім того, кошти можна буде збирати лише у опломбовані банками скриньки, і те, що відкривати їх теж можна буде лише у фінустановах.
- Голована проблема у тому, що "скриночники" працюють на легально зареєстровані благодійні фонди. Інша справа, що ці фонди не показують, куди вони витрачають кошти. Вони зобов’язані звітувати один раз на рік у податкову інспекцію, і це роблять. Які суми при цьому вони отримують, і куди їх витрачають - невідомо, - пояснила громадський активіст і один із ініціаторів закону Катерина Жук.
Координатор волонтерського центру допомоги вимушеним переселенцям на Фролівській 9/11 Арсеній Фінберг та представник фонду «Таблеточки» Алла Антонова додали, що відповідальні благодійні організації регулярно і дуже достеменно звітують мало не за кожну отриману від благодійників гривню. Крім того, не працюють зі скриньками у громадському транспорті.
Як зауважив Арсеній Фінберг вчорашні "наперсточники" нині перекваліфікувалися у псевдоволонтерів, і користуються людським милосердям. Проте подолати їх можна, як наприклад зробили у Львові і Луцьку справжні волонтери, які "відловлювали" шахраїв на вулицях міста і "здавали" у відділки, а також повідомляли про ці випадки і через пресу, і через соціальні мережі. Через те, що це робили часто і систематично, кількість тих, хто хотів нажитися на добросердечоності містян, стрімко зменшилася. У київській підземці цей "рецепт" важко застосувати, бо масштаби різні. Проте, головний меседж потрібно використати - інформувати киян аби ті, не давали кошти неперевіреним благодійним фондам. Бо ж правда, що навіть одна гривня, яку пожертвують тисячі людей, може врятувати життя дитині чи пораненому. Але лише у тому випадку, коли вона дійсно потрапить до них.
Тож поки законопроект про заборону збору коштів на транспорті розглядають у комітетах Верховної ради, у підземці вирішили інформувати пасажирів про псевдоволонтерів.
- Уже наступного тижня на ескалаторах звучатиме звернення до пасажирів з проханням не жертвувати кошти неперевіреним організаціям. Також буде опрацьована технічна можливість впровадження такого ж оголошення у вагонах та на моніторах, - підсумувала начальник прес-служби КП «Київський метрополітен» Наталка Макогон.