Роботодавці відкрили сезон полювання на працівників

Проаналізувавши вакансії на сайті центру зайнятості, бачу, що спеціалістам робітничих професій тут пропонують 5–10 тис., юристам – 6-8 тис., а програмістам – від 6 тис. грн. На сайті Work.ua, де вакансії виставляють переважно приватні роботодавці, пропонують більше. Так, юристам у середньому – 10–11 тис. грн, малярам і токарям – 10 тис., а «айтішникам» – 20 тис. Проте переглянувши резюме відповідних спеціалістів, бачимо, що вони просять значно більші зарплати. Ті ж, хто згодний на менше, переважно шукають роботу з неповною зайнятістю або дистанційно.

«Вечірка» поцікавилась у керівників як державних, так і приватних підприємств, чи відчувають вони  потребу у персоналі та на що згодні, щоб отримати хорошого працівника.

Комунальний сектор

На сайті КП «Київський метрополітен» розміщено вакансії: касир, слюсар, машиніст прибиральних машин та інші. Крім ставки обіцяють непогані премії та надбавки. Але все одно у сумі виходить менше, ніж у приватних фірмах.

Звертаюсь із запитанням, чи існують проблеми з пошуком персоналу та на які поступки готове йти підприємство, до Наталії Макогон, радниці начальника КП «Київський метрополітен».

- На підприємстві зараз близько 260 вакансій. Плинність кадрів існує. Така тенденція почала спостерігатися після того, як Україна отримала безвіз. Працівники виїжджають, наприклад, на збір ягід. Хоча серед комунальних підприємств в нас найкращі умови праці: надбавки за роботу з шкідливими факторами, своя база відпочинку, медичне страхування, можливість працювати ближче до місця проживання.  Машиністи мають зарплати від 14 тис.грн (початківці) до 25 тис.грн (з великим досвідом роботи), - зазначає пані Макогон.

Ще одна проблема, за словами пані Макогон, – нівельована важливість комунальних підприємств. Тобто працювати на комунальному підприємстві вважається непрестижним.

Приватний сектор

Як правило, тут вищі зарплати, але далеко не кожен роботодавець дає «білу» зарплату, а тим більше повністю «білу». Тобто часто людині платять мінімалку офіційно, а інше – у конвертах. Але якщо працівників середнього віку це бентежить, оскільки вони думають про пенсію, то молоді працівники (до 35 років), як правило, обирають отримувати більше зараз.

То чи існує дефіцит кадрів у приватних роботодавців, якщо вони платять більше, запитую в голови ГО «Комітет підприємців України» Василя Савенка. Організація займається захистом прав малого та середнього бізнесу і має на меті покращення бізнес-клімату в Україні. У самого пана Савенка бізнес у сфері будівельної інженерії.

- Так, існує. Підприємства мають бути конкурентними за рахунок або ціни, або якості. Якість досягається шляхом впровадження технологій, а для цього необхідне професійне обладнання. Що роблять підприємці у Європі? Йдуть до банку та беруть кредит під 4%. А українські банки дають кредити під 24%. Тобто в мене немає можливості купити необхідний станок під кредитні кошти. Досить довгий час вважалося, що конкурентна перевага України – дешева робоча сила. Але все дешеве – низькоякісне. А якісні працівники їдуть з України до інших країн, де отримують більше. Залишаються пенсіонери, а молоді працівники хочуть високу зарплату, яку українському підприємцю надати важко. Для підвищення заробітної плати працівникам потрібно, щоб бізнес був високопродуктивним. Але все упирається в сучасну техніку, оснащення. Професійні зварювальники на українських підприємствах повинні заробляти не менше 20 тис. грн., адже в Німеччині заробляють тисячу євро.

Пан Савенко розповів, що у Польщі працівники заробляють у середньому вдвічі більше, ніж в Україні. Але поживши без сім’ї півроку, 60–70% повертаються назад навіть на менші зарплати. Проте з 2019-го Німеччина відкрила свої кордони для українських заробітчан.

- І якщо Польщу ми пережили, то Німеччину – ще ні, – додає підприємець.

Василь Савенко підсумовує, що потрібно, аби бізнес міг сплачувати більше своїм працівникам:

1. знизити податки на фонд заробітної плати (тоді бізнес вийде з тіні);
2. уряд має підвищувати довіру до банків, щоб люди тримали гроші у банках, а не у банці. Тоді банки видаватимуть кредити під менші проценти, і розвиватиметься виробництво.

- Проблема в тому, що немає в суспільстві довіри. Ті країни багаті, де є довіра. Уряд повинен мислити не наповненням бюджету за рахунок перевірок підприємців, а сприяти бізнесу, який створює робочі місця, – розмірковує Василь Савенко.

Також «Вечірка» звернулася до прес-служби гіпермаркетів АШАН, щоб зрозуміти, яка ситуація з кадрами у великого бізнесу.

- Ми працевлаштовуємо більше ніж 6000 співробітників, і, звичайно, час від часу виникають планові потреби в кадрах. За офіційними даними, в Україні близько 9 млн осіб виїжджають працювати за кордон на сезонній чи постійній основі. Ця тенденція впливає і на наш процес роботи з персоналом. Найскладніше за все знайти людей на виробництво. На жаль, у нашій країні недостатньо розвинуті спеціалізовані фахові заклади, що готують спеціалістів виробничих професій, зокрема м’ясників, оброблювачів риби, пекарів, кондитерів та кухарів. В АШАН є власні школи професій, тим не менше таких кадрів на ринку праці недостатньо, – зазначили у прес-службі.

Також в АШАН розповіли, що система винагороди передбачає офіційну і на 100% прозору заробітну плату за грейдинговою системою, а також систему індивідуального та колективного преміювання. Окрім цього, пропонується широкий соціальний пакет, який включає в себе медичне страхування та страхування життя, пільгове харчування й забезпечення уніформою та всіма необхідними робочими інструментами, а також низку корпоративних бонусів для охочих.

- Кожні два роки ми проводимо анонімне опитування щодо задоволеності наших працівників. Мета цього опитування – зрозуміти, чи відповідаємо ми на потреби наших співробітників, а також запроваджувати зміни, які зроблять їх перебування на роботі ще комфортнішим. Безперечно, гнучкість графіка в наш час є одним із важливих факторів для кандидатів, тому ми запровадили систему гнучкого графіка для допоміжних служб (офіс). Щодо заробітної плати, ми працюємо за грейдинговою системою, яка передбачає мінімальний та максимальний пороги окладу. Під час співбесіди ми спираємось на компетенції. Якщо людина є висококваліфікованою та рівень компетенцій підтверджує її професіоналізм, ми готові запропонувати вищу зарплату в рамках існуючої шкали, – розповіли в АШАН.

Думка експерта

Здобувачі роботи у Києві хочуть у середньому на 4 тисячі грн. більше, ніж пропонують роботодавці, зазначає hr- експерт сайта rabota.ua Тетяна Пашкіна. Працівники потрібні в усіх сферах ринку праці.  Щоб втримати працівників, деякі компанії організують для них курси англійської, роздають абонементи у басейн чи фітнес-зали, забезпечують обідами. Але все ж таки головне – зарплата. Якщо вона маленька або її затримують, то ніякі інші бонусі не втримають працівників. 

До того ж якщо на Заході програмісти, дизайнери, копірайтери працюють віддалено, то в нас у більшості випадків роботодавці цього не хочуть.

- У нас навіть тим спеціалістам, яким характер роботи дозволяє працювати віддалено, часто роботодавці не дозволяють цього робити, переймаючись, що ті зірвуть дедлайн чи завалять проект. Українські керівники не володіють тими інструментами оцінки якості, як в інших країнах: погодинна оплата, оплата за результат. Наші роботодавці хочуть щоб працівники були навантажені щохвилини.

А от найскладніше знайти роботу, за словами експерта, людям старшим 45 років та особам з інвалідністю.

«Вечірка» бажає своїм читачам працювати лише на тих роботодавців, які цілком відповідають вашим бажанням.