Елегантна велич українського короля неба: як Ан-225 Мрія відсвяткував свій ювілей
Літак Ан-225 «Мрія» — єдина модель у своєму роді, найбільший у світі літак та розроблений і зібраний українським фахівцями на підприємствах ДП «Антонов» — 21 грудня відсвяткував 30 річницю з моменту свого першого польоту.
«Вечірній Київ» після відвідин дня народження української «Мрії» розповість про історію унікальної моделі та враження команди пілотів, які вперше підняли літак-гігант у повітря.
10 фактів про український літак Ан-225 «Мрія» (насправді їх дуже багато — обрати буде складно)
1. Він вперше піднявся в небо 21 грудня 1988 року на аеродромі в Києві. Від ідеї до першого польоту літака минуло три з половиною роки. Тобто протягом цього часу українські фахівці розробили та зібрали літак. Він значною мірою побудований на базі моделі Ан-124 «Руслан». Генеральний конструктор: Петро Балабуєв.
2. Літак повноцінно не виконав свого найпершого призначення. Гігантські розміри Ан-225 були потрібні, аби доставляти частини ракети-носія «Енергія» і космічного корабля «Буран». Відповідно першим вантажем «Мрії» став повітряно-космічний літак «Буран». Його вага — понад 60 тон, «Мрія» піднімає в небо — 640 тон. Разом вони здійснили 14 тестових польотів («Буран» чіпляли на «спину» Ан-225) у різних кліматичних зонах, а першим був політ 3 травня 1989 року з аеродрому Байконур. Тобто літак після пробних польотів почали експлуатувати менше ніж за півроку. Цю подію транслювали на центральному телебаченні.
3. Унікальність моделі в тому, що літак єдиний в світі здатен перевезти вантаж вагою до 169 тон. Це суттєво здешевлює доставку габаритних відправлень. Також ця українська ластівка — єдина в своєму екземплярі. Роботи над другим періодично поновлюються, але він ще далекий до завершення. Розмах його крила — 88,4 м, більше лише в моделі Hughes H-4 — 97,5 м. Має шість двигунів.
Краще раз побачити:
Треба постаратися, аби захопити в один кадр «Мрію» з землі. Фото: Марія Лисенко
Вантажний відсік «Мрії» Ан-225. За необхідності сюди поміститься корпус Боїнг-737
4. Створений заради радянської космічної програми Енергія-Буран Ан-225 повністю відчув на собі бурхливі 90-ті. Космічну програму згорнули з розпадом Радянського Союзу. У 1994 році «Мрія» припинила польоти.
5. Унікальний літак залишався без замовлень і простоював на землі сім років.
6. 7 травня 2001 року можна вважати другим днем народження моделі. Цього дня літак відновив польоти — перед цим з благословення Балабуєва його модернізували. Після цього літак почали активно використовувати для доставки габаритних вантажів по всьому світу.
7. У 2005 році британські фахівці включили Ан-225 до списку 13 визначних в історії авіації літаків. Їх зображення розміщені на 13 срібних монетах, випущених Британським монетним двором. Міститься також й на українських монетах (на обіговій монеті номіналом 5 грн та на срібній монеті номіналом 20 грн).
8. У 2016 році «Мрія» вперше прилетіла до Австралії. 15 травня літак доставив з Праги до аеропорту міста Перт генератор компанії Brush.
«Мрія» на тлі Боїнгів — промовиста різниця. В Австралії Ан-225 преса охрестила «український король неба». Фото: au.news
9. Провідний інженер-випробувач – Михайло Харченко в коментарі «Вечірці» заявив, що на сучасному ринку українській «Мрії» й досі немає конкурентів, літак залишається затребуваним у світі.
10. Нині літаком керує командир Дмитро Антонов. До видатного авіаконструктора він стосунку не має. Але чоловіки з цим прізвищем очевидно не байдужі до авіації. Саме він разом з «Мрією» доставив вантаж до Австралії та вразив там місцеву публіку. Аби управляти таким гігантом потрібно загалом до 20 людей екіпажу (шість людей основний склад, двоє запасних пілотів та помічники).
Бонусний (не вклалися): загалом літак встановив 240 світових рекордів. Ще 222 національних рекордів України. Рекорди стосуються перевезень найбільших, найдовших вантажів, тривалості польотів тощо. Один з них — перевезення чотирьох трубоукладальників з Праги до Ташкенту в 2004 році. Вага вантажу: 247 т. Того разу екіпаж встановив шість світових рекордів.
Головний конструктор Сергій Бичков пояснює: «Мрія» має визначений строк служби — це 20 тисяч льотних годин, 4 тисячі польотів (зараз їх 1,5 тисячі польотів). Поки «Мрія» чистить пір’ячко під час регламентних робіт і за кілька місяців повернеться в небо. Поки єдиний в своєму роді літак планує літати ще щонайменше до 2033 року.
— Дуже вражає, що як 30 років тому, він був найбільшим літаком в світі, так він і продовжує ним бути. І це всього лише один екземпляр. І він літає, і ми керуємо цим літаком. Тому також всі говорять «вау», і дивуються, як він такий величезний може ще й літати, — поділився своїми враженнями нинішній капітан літака Дмитро Антонов.
Дмитро Антонов — нині керує «Мрією». Фото: ВК
Як святкують день народження літака
Просто неможливо оминути увагою саме святкування 30-річчя. В ангарі аеродрому Антонова в Гостомелі 21 грудня зібрали перший склад екіпажу, який підняв «Мрію» в небо 30 років тому. Також нинішні пілоти та співробітники ДК «Антонов». Літаку присвятили торт з 640 частинок (символічно за кожну тону гіганта), а віце-прем’єр Степан Кубів похвалив досягнення авіаторів. За його словами, протягом 2018 року підприємству вдалося подвоїти прибуток, і сьогодні він складає понад 700 мільйонів гривень, а до кінця року очікують 800 млн грн.
Президент ДП «Антонов» Олександр Донець (очолює підприємство з 30 травня 2018 року) розповів, що цього року також більше як удвічі виросла середня зарплатня його співробітників — з 7 тисяч до 15 тисяч грн. Варто зазначити, що це усереднена сума. Не спеціалізований персонал може отримувати й 5 тисяч грн.
Конструктори й керівництво повсякчас дякували співробітникам Антонова. Одна жінка з натовпу справді змахнула сльозу
Ті, хто вчив літаки літати
Політ виконував екіпаж на чолі з командиром Олександром Галуненком, другий пілот — Сергій Горбик (загинув у 1992 році під час випробувального польоту на Руслані), штурман-випробувач — Сергій Нечаєв, бортінженер-випробувач — Олександр Шулещенко, бортінженер-випробувач — Володимир Гусар, бортрадист-випробувач — В’ячеслав Бєлоусов, ведучий інженер-випробувач — Михайло Харченко.
Екіпаж, який вперше підняв «Мрію» в небо на урочистостях в Гостомелі 21 грудня 2018 року
Чому це важливо?
Українському авіабудуванню зараз складно конкурувати. Аби виробляти літаки — потрібні великі гроші. Дуже великі гроші. Їх у держпідприємства немає. Але Україна має потрібні технології та досвід літакобудування. Зараз «Антонов» оговтується після втрати російського ринку й завершує болісне розлучення з країною-агресором, також відоме як імпортозаміщення. Саме тому популярна в світі «Мрія» є адвокатом та промовистою рекламою українському літакобудуванню.
Про моделі, на які робить ставки ДП «Антонов», читайте тут.
Атмосферне 30-річчя української «Мрії»
Тетяна ВОЙТОВИЧ