Кияни показали по яких трубах вода потрапляє до їх квартир: що робити

Кияни показали по яких трубах вода потрапляє до їх квартир: що робити

Кияни жваво обговорюють стан внутрішньобудинкових комунікацій, а конкретніше – вміст труб у будинках на Відрадному. «Доброго ранку! Всі посідали? Нате вам зріз труби гарячої води з 9-ти поверхівки в нашому районі. 2-га фотка - частина труби що була між поверхами», - пише в фейсбук спільноті «Мій Відрадний» Іван Жданов.

Звичайно ж кияни емоційно відреагували на цей пост.

І журналіст «Вечірки» також демонструє внутрішній стан своєї труби  з ванної кімнати, яку тільки но зрізали аби замінити на пластикову. Це вже Подільський район.  

Як пояснив «Вечірці» начальник Управління (Інспекції) самоврядного контролю – житлово-комунальної інспекції КМДА Станіслав Москалевський, існує Порядок проведення промивки та дезинфекції трубопроводів і споруд господарсько-питного водопостачання. Утворення накипу та неналежна пропускна здатність мереж холодного та гарячого водопостачання зумовлена різними технічними чинниками та впливами.

-Відповідно, існують різні підходи до ліквідації порушень в роботі внутрішньобудинкових мереж водопостачання холодної та гарячої води, - говорить Станіслав Москалевський. - Розглянемо деякі з них. Промивка та очищення від накипу водопровідних мереж, в тому числі внутрішньобудинкових, здійснюється ПАТ «АК «Київводоканал» згідно СНиП 3.05.04-85 «Зовнішні мережі і споруди водопостачання і каналізації». За нагальної потреби, ЖЕО може здійснити гідромеханічне або гідропневматичне прочищення внутрішньобудинкових мереж. Діючими Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прямої вказівки ЖЕО щодо регулярного промивання (прочистки) мереж холодного та гарячого водопостачання немає.

В разі виявлення накипу у водопровідних трубах, необхідно письмово звертатись до ПАТ «АК «Київводоканал».

Щодо мереж гарячого водопостачання, слід нагадати,  що справна будинкова система повинна забезпечувати циркуляцію всередині будинку, що унеможливлює утворення накипу. На практиці, в багатьох будинках ми бачимо відсутність частини трубопроводів ГВП, що призводить до відсутності циркуляції води, що в свою чергу призводить до накопичення осадів та утворення відкладень на внутрішніх стінках водопроводів систем гарячого водопостачання в будинку. В такому випадку слід вимагати від ЖЕО включення в програму капітального ремонту внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання або відновити циркуляцію за рахунок поточного ремонту (якщо це можливо).

Також, однією з можливих причин зменшення пропускної спроможності трубопроводів може бути засмічення трубопроводів окалинами під час зварювальних робіт на стояках. В таких випадках ЖЕО механічним шляхом усувають засори в будинкових мережах. Для виконання зазначених робіт мешканець письмово звертається до виконавця послуг з утримання будинку – КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду» відповідного району або ЖБК, ОСББ. Одночасно рекомендуємо споживачам ознайомитися з Порядком обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води від 15.08.2018 № 219.

У Київській держадміністрації також дали поради киянам.

Якщо у Вашому будинку з тих чи інших причин не створено ОСББ або ЖБК, а ваш будинок обслуговується комунальним ЖЕД, ви все одно тепер маєте можливість виконати капітальні ремонтні роботи у своєму багатоквартирному будинку, скориставшись міською програмою співфінансування. Про це нагадав заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Можна виконати й термомодернізацію й заміну трубопроводів.

-Є дві ситуації: комунальні будинки обслуговують ЖЕДи, якщо трапилася аварійна ситуація або потрібно виконати поточний ремонт, - пояснює Петро Пантелєєв. - Якщо мова йде про капітальний ремонт і заміну тих же трубопроводів, то є можливість зробити це майже повністю за рахунок міста, адже місто профінансує в середньому 85 відсотків робіт (а то й більше), а 15 відсотків мають зібрати мешканці будинку тому, що за законом є власниками будинку й всього того начиння, що в ньому знаходиться. Такою програмою співфінансування можна скористатися уже з наступного року.

А до того, ініціативна група мешканців має зібратися й подати заяву про наміри у свою районну Керуючу компанію з обслуговування житлового фонду. Заяву опрацюють й складуть дефектний акт, з якого буде видно скільки коштуватимуть роботи з капремонту. Маючи таку інформацію, ініціативна група мусить зібрати загальні збори мешканців і, у встановленому законом порядку, оформити рішення зборів про згоду внести свою частину коштів на капремонт.

У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА ще раз наголошують: якщо раніше на весь широкий спектр робіт, передбачених цією програмою, співвласникам будинків потрібно було зібрати 30 % від вартості робіт, то тепер відповідно до рішення Київради система співфінансування має більш гнучку систему. Зокрема доля співвласників за видами робіт така: 
- проведення капітальних ремонтів, технічне переоснащення ліфтів та ліфтового обладнання - 5 %;
- капітальний ремонт покрівлі - 10 %;
- заміна огороджувальних конструкцій (вхідні групи, вікна в місцях загального користування тощо) - 30 %;
- реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі насосні) - 15 %;
- утеплення фасаду - 30 % (за наявності погодного регулювання, у тому числі ІТП);
- реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі ІТП) - 30 %;
- інші роботи спільного майна багатоквартирного будинку - 30 %.
З представниками РДА зараз обговорюється створення консультаційних центрів з цього приводу. Наразі важливо побудувати ефективну комунікацію на всіх рівнях аби вже у 2019 році об’єднавши зусилля міської влади та громади міста Києва реконструювати, капітально ремонтувати, технічно переоснащувати житловий фонд для створення комфортних умов проживання для киян.

Про те, як готують воду для киян й обробляють її реагентами читайте у "Вечірці" тут.