Політ над володіннями КПІ: титанічне минуле та сьогодення вишу

Політ над володіннями КПІ: титанічне минуле та сьогодення вишу

Українська економіка потребує технарів. Тим часом школярі продовжують обирати шлях гуманітарія. І причина точно не у відсутності університетів: як країна, так і власне Київ мають фаховий виш – Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", він же КПІ. 

Хімічний корпус
Хімічний корпус
Позаду 9-го корпусу планують звести 23-поверхові будівлі
Позаду 9-го корпусу планують звести 23-поверхові будівлі
Вежі 1-го корпусу - впізнаваний символ КПІ
Вежі 1-го корпусу - впізнаваний символ КПІ
Цікаво, що в КПІ готують також і лінгвістів
Цікаво, що в КПІ готують також і лінгвістів
НАУ з'явився як відгалудження КПІ
НАУ з'явився як відгалудження КПІ
Плити покриття стартового майданчика, зірвані газовим струменем під час запуску ракети-носія "Енергія"
Плити покриття стартового майданчика, зірвані газовим струменем під час запуску ракети-носія "Енергія"
Харківський електромобіль (тестова модель)
Харківський електромобіль (тестова модель)

Університет функціонує під різноманітними назвами вже 120 років.

За цей час він встояв під бурями воєн та революцій, зберігши не лише свої перші корпуси, а й рекордні території – 160 гектарів у наближених до центру районах Києва.

"Вечірка" зацікавилася вишем після низки антикорупційних розслідувань і готує серію статей про КПІ. Це стосуватиметься його досягнень, видатних студентів та випускників (і випускниць!) та проблем із забудовами на його територіях. 

У київських політехніків є 35 навчальних корпусів, науково-технічна бібліотека, студентська поліклініка, спортивний комплекс, центр культури і мистецтв з концертною залою, а також 22 гуртожитки, 4 спортивно-оздоровчих бази на берегах Дніпра, Чорного моря та в Карпатах – виш заслужено зветься містом у місті.

Безпосередньо кампус університету займає 120 гектарів (є дані про 160, але на сайті все ж 120 га), як йдеться в офіційному описі адміністрації. 

Окремо відзначимо, що в КПІ вже впродовж 20 років працює Державний політехнічний музей з надзвичайно потужною колекцією з історії науки та техніки.

Зараз в університеті працює і навчається близько 26 тисяч викладачів і студентів. Найбільша кількість студентів в КПІ в окремі роки становила 40 тисяч осіб. 

Сьогодення КПІ
За останнім рейтингом, який склали Центр міжнародних проектів "Євроосвіта" спільно з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence, КПІ став абсолютним лідером серед національних вишів. Поруч з ним – КНУ ім. Шевченка з 80,59 балів (у КПІ – 84,74).

За підсумками вступної кампанії-2018, найпопулярнішими вишами зараз є: КНУ ім. Шевченка, ЛНУ ім. Франка, КПІ ім. І. Сікорського, Львівська політехніка та ХНУ ім. Каразіна.

КПІ на світовій мапі вишів
У світових рейтингах КПІ також потрапляє, але вже на відчутно нижчі місця. У The QS World University Rankings-2018 Політех поступився кільком українським закладам вищої освіти (ЗВО). Зокрема, ХНУ імені Каразіна (401 до 410) та КНУ імені Шевченка (група 411-420). КПІ займає 501-550 позиції. 

Ціни на навчання та непогана репутація приваблюють до Київської політехніки й іноземних студентів. У різні роки в КПІ навчалися студенти і аспіранти з 47 країн світу; зараз – з Азербайджану, Алжиру, Еквадору, Єгипту, Іраку, Ірану, Казахстану, Китаю, Індії, Туреччини, Нігерії, Лівії та інших країн.

Окремо варто згадати, що на території університету є представництва як місцевих, так і іноземних компаній, які заохочують кваліфікованих студентів йди до себе на роботу.

На базі Механіко-машинобудівного інституту діють спільні навчально-наукові центри КПІ імені Ігоря Сікорського та компаній Boeing і "Прогресстех-Україна".

КПІ-життя

Попри існування великої кількості нарікань щодо фінансово-господарської діяльності, є речі, які його відрізняють з-поміж решти українських вишів. Це – тісне братство студентів та колишніх випускників КПІ. За кілька місяців спостережень у тематичних Телеграм-чатах університету помітно, що студенти тут надзвичайно активні та вміють контролювати  керівництво свого маленького "князівства". Тут радять ярмарки вакансій, постійно проводять лекції про цифрові технології, вечори поезії та просувають благодійні ініціативи.

Студенти активно поширюють те, що їх не влаштовує в університеті, і це призводить до розслідувань стосовно проректорів. Крім того, після студентського протесту чинний ректор Михайло Згуровський пообіцяв більше не балотуватись. Останній очолює виш з 1992 року (у 1994-1995 роках був міністром освіти). Журналісти знайшли незадеклароване майно Згуровського та його родини в США та Чорногорії, після цього профільне НАЗК взялося за декларацію ректора, а студенти вийшли на мітинг.

Попри все, колишні випускники, з якими доводилось спілкуватися, переважно з теплотою згадують свою альма-матер та називають університет не інакше, як КПІ.

Відеоконцепція, оператор: Марія Лисенко

Як створювали КПІ
Історія КПІ надзвичайно потужна і її ґрунтовний опис можна дати хіба в форматі кількох томів. Дамо тезисно найприкметніші, на нашу думку, факти.

1. КПІ заснували під час розмови на кухні. На тлі бурхливого технічного прогресу меценати Микола Терещенко (пожертвував 150 тисяч карбованців – астрономічну на той час суму), Лазар Бродський (його внесок – 100 тисяч карбованців) та багато інших втілили ідеї будівництва власного вишу, який готуватиме технарів. Існувала як зовнішня, так і внутрішня кон'юнктура. Йшлося про забезпечення інженерами південно-західної частини Російської імперії. Детальніше про це тут.

Архівне фото: КПИ Life На світлині ректорський та хімічний корпуси

2. День народження КПІ – 31 серпня 1898 року, коли заклали першу цеглину.

3. Забудова більшої частини навчальних корпусів тривала в 70-80-х роках ХХ століття. У музеї існує макет КПІ, де можна побачити так і не побудовані будівлі. 

4. Перша назва КПІ – Київський політехнічний інститут Імператора Олександра ІІ.

5. Перший директор КПІ – професор Віктор Кирпичов завбачливо передбачив, що людство потребуватиме все більше інженерів, тому навчальний заклад зайняв настільки поважні площі. Тоді це були околиці Києва без будь-якої інфраструктури. Прогноз вченого справдився: КПІ обжило ці території, але частину з них зараз віддали забудовникам на умовах інвестдоговорів. 

6. КПІ у Другій світовій війні – надзвичайно багата подіями сторінка історії університету. Ще 28 червня 1941 року Борис Євгенович Патон захищав диплом КПІ, а вже 19 серпня 1941 року виш вже евакуювали до Ташкенту (Узбекистан). Там він спершу існував автономно, потім його об’єднали з Середньоазіатським індустріальним інститутом.

7. Попри існуючі легенди, значних руйнувань навчальні корпуси КПІ під час Другої світової не зазнали. Німці не бомбили просторі приміщення, а розташували в них шпиталь. Потім з вишу німці вивезуть щонайменше 50 тисяч найменувань інститутської бібліотеки. 

8. Окремої уваги заслуговує архітектура КПІ – це також інформація для окремої книги. 

Статус пам’яток архітектури мають: корпус № 1 (ректорський, зведення основного корпусу та двох веж головного корпусу КПІ завершено в кінці 1899-го) та №4 (хімічний, зданий першим в експлуатацію в 1899-го) будівля Музею КПІ (6-ий корпус, у часи Першої світової війни використовувався для потреб оборони).

Корпус № 35 Інституту прикладного та системного аналізу зведений 1907 року. Його ровесником також є Гостьовий будиночок КПІ (3-ій корпус).
Друга черга кампусу КПІ забудовувалася у 1975-1985 роках. У 1988 році колектив авторів і будівельників і сам комплекс одержали Державну премію Української РСР в галузі архітектури.

9. У 2016 році КПІ було названо на честь свого колишнього студента, киянина-авіаконструктора Ігоря Сікорського, який навчався тут у 1907-1911 роках і отримав базову освіту. Обставини склалися так, що він не зміг повністю внести плату за навчання, і був відрахований. Однак це не завадило йому вже в 1912 році стати головним конструктором авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу в Санкт-Петербурзі та згодом створити компанію світового рівня з виробництва авіатехніки Sikorsky Aero Engineering Corporation у США, яку продали в 2015 році за $7,1 мільярд. Але сам Ігор Сікорський казав: “Знімаю капелюха перед своєю Альма-матер, яка дала мені дорогу в небо…”

10. Дівчата в КПІ є. На початку ХХ ст. вони відвідували заняття в статусі вільних слухачок. Повноцінно вони почали навчатися в КПІ лише за радянських часів.

Архівне фото: КПИ Life. Випускники ХТФ 1930 року

До чого це ми

Цьогоріч абітурієнти обрали все ті ж спеціальності, які або частково, або взагалі не є затребуваними на ринку праці, - право, філологія, середня освіта, менеджмент та медицина.

Тим часом технічні спеціальності, а спершу природничі науки в школі, переважно залишаються поза колом інтересів майбутніх фахівців. Це при тому, що традиційним сценарієм для КПІ-шника, – є перекваліфікація в програміста (та інші спеціальності ІТ-галузі) та робота на західні компанії, а далі й відтік мізків за кордон. Тоді як українська економіка очевидно відчуває "перекіс" від випускників, серед яких все ті ж правники, журналісти та педагоги. 

До слова, автор статті є подвійним гуманітарієм, тому без образ.

Саме тому ми знайомимо читачів ВК з цілим містом посеред Києва – незбагненим для душі гуманітарія світом КПІ. Відео поєднує в собі кадри, зняті дроном, та зйомки буднів та студентського містечка – з землі.