Міська влада столиці взяла курс на агломерацію

Міська влада столиці взяла курс на агломерацію

Київ зацікавлений розвивати міста-супутники та навколишні села шляхом агломерації. (Агломера́ція (від лат. agglomeratio — приєднання) — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об'єктивно об'єднані в єдине ціле економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв'язками, а також екологічними інтересами).

У глобалізованому світі агломерація створює привабливі умови для залучення інвестицій, і сьогодні столиці важливо не втратити свій шанс. Розвинуті країни (США, Канада, Франція і т.д.) давно внесли терміни «агломерація» і «міська агломерація» у свої закони і активно об’єднують ресурси навколишніх населених пунктів, міст-супутників для підвищення конкурентоспроможності та зростання економіки.

Київська агломерація теж дозволить вирішити чимало гострих проблем - транспортних, соціальних, підвищить економічну привабливість регіону в цілому.

-Питання створення агломерації назріло вже давно. Ми ж усі розуміємо, що кожного дня до столиці з околиці приїжджають на роботу близько півмільйона людей, які користуються міською інфраструктурою: транспортом, школами, садочками, лікарнями. У свою чергу, розвиток цих галузей фінансується з міського бюджету, – наголосив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

За його словами, утворення агломерації дозволить вирішити такі питання. Наразі, поки немає законодавства, яке б регламентувало створення нового утворення районам запропонують створити асоціацію за зразком «Асоціації міст України». Водночас про розширення меж столиці і «поглинання» околиць і мови нема.

-У проекті Генплану Києва у нас є окремий розділ «Приміська зона» у якому розписано спільні інтереси із 10-ма районами, що розташовані довкола столиці. У нас дуже багато спільних інтересів – це і реконструкція Бортницької станції аерації, і розширення Північного і Південного кладовищ, побудова нової Кільцевої дороги, швидкісних ліній залізниці, - зазначив начальник КО «Інститут Генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

Він зауважив, що Київ може взяти за зразок розвиток Великого Парижа – агломерації у якій мешкає 7,5 мільйонів. Французькій столиці така співпраця дозволяє «підтягнути» розвиток околиць і залучити додаткових інвесторів.

-Ми можемо запропонувати чітку містобудівну концепцію, яка зв’яже Київ і приміські території і буде збалансованою, - сказав пан Броневицький.

До слова, як це може працювати показали на прикладі села Гатне, до якого сьогодні підійшов майже впритул масив Теремки. У селі немає своєї лікарні, туди не може приїхати на виклик швидка зі столиці. Запропонувавши такі послуги Київ може зацікавити місцеву громаду.

Академік Національної академії туризму, професор Олександр Гладкий багато років займається питаннями оцінки економічної ефективності розміщення промислових підприємств в умовах промислової агломерації. Він вважає, що найперспективнішою для розвитку підприємств, які сьогодні «прописані» у столиці  є співпраця із Вишгородом, Васильковом, Обуховом та Українкою. Ці міста перспективні для «міграції» виробництв зі столиці за рахунок дещо нижчої забортної плати та ставок оренди.  Саме таким шляхом пішли в ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік (Україна)», коли перенесли свої потужності з Києва до Вишгорода. До речі, на вивільнених «дорогих» квадратних метрах у столиці можна зводити житло та об’єкти соціальної сфери – розвивати туризм.

Водночас, на думку експерта Ради Європи Джона Джексона, при створенні Київської агломерації чи не на перший план виходить потреба комунікації із районами. Люди мають знати, що вони отримають від такої співпраці і бути зацікавлені у ній.

-На початку 1990-х років у Британії відбувалися сильні децентралізаційні процеси. Тоді ми (а я був одним із експертів) зіштовхнулися із сильним опором у регіонах - люди не хотіли змін. Водночас, час показав, що у тих громадах, де були сильні лідери, які брали на себе відповідальність, реформування відбувалося швидко і успішно, - зазначив Джон Джексон.

Він назвав два найважливіших фактори для успішної агломерації. Про її переваги мають знати не лише керівники, а й громадяни – в усіх має бути чітке бачення, які переваги дає така співпраця. А по-друге, вона моє бути добровільною.  І тут доречним є приклад Туреччини, де громади об’єднували, що називається «згори», і успішною є лише кожна десята громада. До слова пан Джексон пообіцяв, що Рада Європи може допомогти Києву експертними рекомендаціями і готова поділитися інструментами, які допоможуть уникнути помилок.

-При реформуванні дуже важливий зворотній зв’язок. У нас є фахівці, які можуть навчити, як правильно вибудовувати комунікацію, як між містом і громадою, так і між різними громадами. Саме взаєморозуміння – ключ до успіху,-  вважає міжнародний експерт.

Водночас, як зауважила директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда наразі робоча група працюватиме над створенням асоціації «Київська агломерація». Фахівці розроблятимуть різні кластери: економічний, юридичний, містобудівний та інші. При цьому активно консультуватимуться із фахівцями Ради Європи щодо цих питань.

-Наразі, поки немає закону про агломерації, ми можемо створити асоціацію на зразок Асоціації міст України. У нас із регіоном багато спільних проблем, які потребують спільних рішень, - зауважила Марина Хонда.

 Загалом, питання утворення агломерації має бути науково обґрунтованим.

-Наступним кроком у створенні Київської агломерації, на мою думку, має стати зустріч Київського міського голови Віталія Кличка з очільниками прилеглих міст та селищ для обговорення спільних проблем та шляхів їх вирішення. Наразі ми маємо унікальний шанс створення агломерації і не повинні його проґавити», – підсумував Микола Поворозник.

Нагадаємо, на підтримку ключових пріоритетів Києва розроблять Комунікативну стратегію.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" в Telegram та Facebook.