Замість парків – паркінг: на Осокорках панують бетонні «джунглі»

Замість парків – паркінг: на Осокорках панують бетонні «джунглі»

На південній стороні Осокорків нещодавно відновили будівництво скандального житлового комплексу «Патріотики на озерах». Проти цих планів активно виступають місцеві мешканці, які намагаються врятувати живописний край між озерами Тягле і Небреж.

Хмарочоси проти ландшафту

Як дізналась «Вечірка», заплавні луки у районі південних Осокорків є зоною охоронного ландшафту. Тривалий час ця територія була місцем відновлювання тваринного і рослинного світу Києва, відпочинку людей і навіть випасу худоби. Проте згодом вона зазнала забруднень внаслідок накопичення побутового сміття. Пізніше на території, яка прилягає до вулиці Колекторна, розпочалися будівельні роботи. Коли обурені мешканці звернулись до владних структур, стало відомо, що ще в 2005 році землі навколо озера Небреж віддали в оренду компанії «Контактбудсервіс», яка занедбала паркову зону з метою зведення багатоповерхівок. 

Як наслідок, склалась вельми неприємна ситуація: там, де раніше гніздилися птахи, панують бетонні «джунглі». Окрім житлового комплексу (з численними багатоповерхівками) також мають появитись торгово-розважальні центри, підземні та наземні паркінги. Загалом, на території зелених гектарів хочуть звести понад 40 хмарочосів.

Забудовник уже пропонує киянам профінансувати зведення майбутніх квартир за красномовною ціною — від 14700 до 15100 грн за кожен квадратний метр. У кого немає таких грошей, пропонують виплачувати частинами (у «розстрочку») до закінчення будівництва. Інвестиції оформляються через участь у фонді фінансування будівництва, яким керує банк «Аркада». У ролі замовника виступає згадана компанія «Контактбудсервіс». Проте з такими планами забудовника не погоджуються місцеві активісти, які підтримали електронну петицію №713.

— Генпланом Києва передбачено розширення меж міста за рахунок варварської забудови болотистих територій, давніх заливних лугів на південь від житлового масиву Осокорки у бік Бортничів (аварійної станції аерації), — розповідає автор петиції Михайло Петелицький. — На місці цілої екосистеми планується зведення багатоповерхових житлових кварталів, які повинні помістити ще понад 100 тисяч чоловік. Це неминуче призведе до транспортного колапсу на Південному мосту.

Окрім того, на місці озер і боліт планується закладення також промзони із хімічним виробництвом. Ніхто не зважає на потребу сотень тисяч киян, які вже проживають у межах цього і без того перенаселеного масиву. Замість того щоб закласти на цій території ландшафтний природний парк, де зможуть насолоджуватися повною тишею сотні тисяч мешканців прилеглих масивів, планується зведення дешевих панельних багатоповерхівок. Вони будуть розташовані впритул до аварійної станції аерації, яка переробляє каналізацію з усього Києва і запахи з якої поширюються на кілометри.

— Чим особливо цікава дана територія? Вона є відносно дикою, неушкодженою, — продовжує Михайло Петелицький. — Це реальне дике болото і дуже красиві озера, до яких — рукою подати: від найближчих будинків — не більше 400 м. Це ареали гніздування і проживання дуже багатьох диких птахів, серед яких є чимало рідкісних видів.

За його словами, в усьому світі дуже популярним є «вirdwaching» — візуальне спостереження за птахами неозброєним оком або за допомогою бінокля. Тобто люди їдуть за тисячі кілометрів, щоб подивитись, наприклад, на маленьку пташку-очеретянку. І, звичайно ж, за такі «паломництва» платяться чималі гроші. Для порівняння: щорічний внесок «вirdwaching» в економіку США оцінюється в 100 млрд доларів — це майже учетверо більше, аніж державний бюджет України. Чому б Києву не скористатись досвідом американців? Навіщо знищувати рідкісну флору і фауну через якісь будівельні забаганки та чиїсь комерційні інтереси?

Замах на останні «легені»

Найближчим часом мальовничий масив ризикує перевторитись на масову забудову багатоповерхівками. Йдеться про земельну ділянку, площа якої перевищує 90 гектарів. Усю цю територію відхапало ТОВ «Контактбудсервіс», що планує «освоїти» болотисті території і луки на південь від масиву Осокорки (у бік Бортницької станції аерації). Проти такого варварства виступають місцеві мешканці, які об`єдналися в громадську організацію «Екопарк Осокорки».

Найбільш жорсткі протистояння відбулись весною 2018 року. Так, у травні громадські активісти, залучившись підтримкою «Національного корпусу», побилися з охоронцями будівельних об’єктів. Через два місяці знову відбулися сутички за участю місцевих жителів, які підтримали ідею створення «Екопарку Осокорки». З тих пір протистояння між сторонами конфлікту так і не дійшло до логічного завершення.

У липні-2018 представники «Екопарк Осокорки» звернулись до Окружного адміністративного суду Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ), щоб зупинити дозвіл на зведення хмарочосів. Як не дивно, служителі Феміди чомусь вирішили підтримати не позивачів, а відповідачів. У подальшому це питання має розглядатись на рівні апеляційної інстанції.  До конфлікту із забудовником уже «підключились» народні депутати України з різних парламентських фракцій.

Чим загрожує незаконна забудова на Осокорках, здогадатись неважко. Не треба забувати, що Дарниця й без того густо перенаселена. Цей столичний район «прикрашений» не лише станцією аерації, а й сміттєспалювальним заводом і транспортною артерією на проспекті Бажана.

В умовах, коли Південний міст надзвичайно перевантажений, навіть важко уявити: як виглядатиме ситуація з інфраструктурою та екологією, коли завершиться будівництво житлового масиву «Патріотика-1». Тим більше, що там ще планують звести десятки багатоповерхівок з десятками тисяч мешканців «на борту». Таким чином, у дарничан відберуть останні «легені», а в масштабах столиці буде знищено цілу екосистему рослинного і тваринного світу.

Як показує аналіз, Дарниця стала жертвою безглуздої і тотальної політики захоплення всіх вільних ділянок без елементарних будівельних норм, інфраструктурних об'єктів і зелених зон. На місці озер та унікальних заплав виростають житлові масиви розміром як Бровари.

Щоб врятувати живописну природу, активісти пропонують здійснити три рішучих кроки. По-перше, внести зміни до генплану Києва, щоб обмежити багатоповерхову забудову масиву Осокорки-Позняки-Харківський (в районі вулиці Колекторна). По-друге, облаштувати ландшафтний парк, до якого варто «приписати» мережу озер Небреж, Тягле, Мартишів, Святаш, а також канали, якими ці озера між собою сполучаються. По-третє, сприяти розвитку інфраструктури для екотуризму та активного водного відпочинку (каяки, каное, SUP). При цьому необхідно облаштувати орнітологічні (зоологічні) станції для спостереження за болотними птахами та залучення туристів у сфері «birdwatching» з метою отримання великих фінансових надходжень до міського бюджету.

Хочеться вірити, що своє слово скажуть ще депутати Київради, які вже створили групу з організації ландшафтного парку на Дарниці і намагаються не допустити знищення унікальної природи.

Коментар експерта: «Це катастрофічно змінить цілу еко-систему»

Депутат Київради Ганна Сандалова:

— Один з районів Києва, де дисбаланс між забудовою і соціальною інфраструктурою відчувається найгостріше —  це, без сумніву, Осокорки. Місцеві мешканці не забезпечені у достатній мірі ані садками, ані поліклініками, ані парковками. Звісно, не забезпечені вони й місцями для відпочинку. Єдину зелену зону, що має потенціал стати великим еко-парком, намагаються забудувати. Йдеться про зведення понад сорока 25-поверхівок на 90 гектарах. Запланована забудова знищить луки та озера Небреж і Мартишів. Тобто,  це катастрофічно змінить цілу еко-систему.

Обурення викликає детальний план території (ДТП), який грубо порушує генплан міста Києва: він передбачає створення на цій земельній ділянці великої паркової зони загального користування. Також варто зазначити: згідно зі згаданим ДПТ, передбачена масштабна забудова Осокорків. Київрада затвердила цей детальний план ще у 2009 році.

Нагадаю: за той документ депутати голосували о 2.45 ночі. Згодом з’ясувалося: в ухваленому ДПТ земля між Набреж і Тягле віднесена до території багатоповерхової забудови. І це при тому, що у генплані зазначено інше: ділянки між озерами Набреж, Тягле і Мартишів — це територія великої паркової зони загального користування.

Окрім того, порядок затвердження ДПТ порушили. Питання забудови Осокорків внесли з голосу, а згодом за нього голосували, навіть не обговоривши. Саме тому я звернулась до суду з позовом щодо скасування ДПТ, який дозволяє забудову зеленої зони в Осокорках.

Гадаю, мотивація команди Черновецького, яка о третій годині ночі пішла на відвертий злочин, зрозуміла. Ці люди знехтували генпланом і прийняли бридкий ДПТ, мета якого — відірвати київську землю біля озер, щоб збудувати десятки житлових будинків. Рішення залити в бетон залишки природи на Осокорках — злочин, який кияни не пробачать. Цей ДПТ має бути скасований якнайшвидше. Нагадаю, що депутат Київради, очільник «Київської команди» Сергій Гусовський спільно з колегами зареєстрував проект рішення, який передбачає створення масштабного еко-парку на столичних Осокорках. Документ розглянули всі уповноважені на це комісії і ближчим часом за нього голосуватимуть депутати Київради.

Довідка «Вечірки»

Забудова ігнорує закони

Згідно зі столичним генпланом-2020, обсяг багатоповерхової забудови у житловому масиві Осокорки має складати 100,7 га. Проте детальний план території (ДПТ) , який було ухвалено на догоду ТОВ «Контактбудсервіс», передбачає будівництво на більшій площі — понад 176 га. Таким чином, ДПТ не відповідає положенням генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Як показує юридичиний аналіз, ДПТ було затверджено з порушенням цілої низки нормативних актів: Закону «Про планування і забудову територій», Закону «Про основи містобудування», а також Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради № 11/2587 від 27.01.05 року.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що при затвердженні містобудівної документації потрібно дотримуватись принципу верховенства права.

Читайте "Вечірній Київ" в Telegram та Facebook.