Переукладати договори за електроенергію не потрібно

Переукладати договори за електроенергію не потрібно

Нещодавно киянам разом з квитанціями почали надходити нові договірні умови щодо споживання електроенергії. У цих умовах є посилання на чотири статті Цивільного кодексу: стаття 633 (публічний договір), стаття 634 (договір приєднання), стаття 641 (пропозиція укласти договір) і стаття 642 (прийняття пропозиції). Як діяти у таких ситуаціях? З таким запитанням «Вечірка» звернулась до адвоката Вікторії Черненко. 

— Чим викликані нові договірні умови? 
— Кияни отримали нові платівки від «ДТЕК Київські електричні мережі» оскільки саме ця компанія надає послуги. В оновленій платіжці розміщена інформація про початок роботи нової компанії з березня-2018 у рамках розподілу «Київенерго» (передбаченого Законом «Про ринок електричної енергії»). Тариф на електроенергію не змінився. Нова компанія ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» надає послуги за договорами, раніше підписаними з «Київенерго». Тобто переукладати договори за електроенергію — не потрібно.

Інформаційно-консультаційні послуги клієнти як і раніше можуть отримати у у контакт-центрі за номером 1588 і центрах обслуговування клієнтів «Київенерго». Оплату послуг можна здійснювати через особистий кабінет з електроенергії на сайті www.kyivenergo.ua, мобільні додатки, відділення банків і «Укрпошти», а також через електронні платіжні системи. Нова компанія буде поєднувала функції з розподілу і постачання електроенергії до листопада-2018 року, після чого функція постачання відокремлюється (відповідно до вимог законодавства). «Київенерго» продовжуватиме свою діяльність з виробництва теплової та електричної енергії, постачання теплової енергії, гарячого водопостачання і централізованого опалення.

— Що буде для тих споживачів, які не підпишуть ці договори?
—Законодавство визначає не лише право, а й обов’язок споживача, який повинен оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, кияни зобов'язані платити за послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення від оплати послуг у повному обсязі.

— В яких випадках цей договір може бути підставою для судових процесів?
— У судовому порядку можуть стягнути заборгованість за спожиті комунальні послуги. Їх обсяг необхідно доводити стягувачу. Наразі у нього є можливість швидко отримати наказ на стягнення боргу за спожиті комунальні послуги. В свою чергу, боржник теж має право на подання до суду заяви про скасування наказу. В цьому випадку теж треба довести обсяг спожитих послуг.

Як сказано у Цивільно-правовому кодексі (п.3 ч.1 ст.161 ЦПК), судовий наказ може бути видано, якщо «заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості».

У  разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя (не пізніше двох днів після її подання) виносить відповідну ухвалу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.

Читайте "Вечірній Київ" в Telegram та Facebook.