Марія Бурмака стала мамою Санта-Клауса
Вона співає, пише музику, вірші, віртуозно володіє гітарою, а також навчає студентів у творчому виші. А цьогоріч Марія Бурмака здивувала всіх, дебютувавши ще й як актриса – зіграла роль мами казкових персонажів у новій українській казці, яку поставили на сцені театру імені Івана Франка. До речі, Бурмака до неї ще й написала оригінальну музику, під яку діти, присутні на першій виставі, стрибали майже до стелі, підкидаючи величезні кульки, і співали разом зі сценічною мамою «Можна бути песиком, можна бути котиком, можна бути їжачком і навіть бегемотиком…». Про нову іпостась співачки кореспонденти «Вечірки» поговорили з артисткою безпосередньо після приголомшливої і неймовірної дитячої вистави.
«Коли не стало мами, написала альбом дитячих пісень»
– Пані Маріє, чому ви звернулися до дитячої теми, адже це особлива творча ніша, дуже складна і відповідальна?
– Не хочеться казати пафосних речей, але писати для дітей надихнули патріотичні почуття. Не можна примусити любити Україну, але можна створити низку дитячих пісень, які дітлахи залюбки будуть співати. Мені здавалося, що у нас дуже мало пісень для малечі українською мовою. Тому я створювала їх свідомо, щоб вони увійшли у життя найменших мешканців країни назавжди. І якщо ці діти співатимуть мої пісні своїм дітям, то я буду вважати свою місію виконаною. П’ять років тому, коли не стало мами, я просто сіла і написала альбом дитячих пісень. І ця робота мене лікувала. А мої друзі бізнесмени Толя і Віктор Данилюки взяли на себе фінансові витрати на цей альбом.
– А як народилися нова українська казка і новорічна вистава для дітей?
– Мені весь час хотілося зробити із цього альбому справжню казку, щоб пісні ожили, їх почули всі. І з цією ідеєю я прийшла у серпні цього року до головного режисера театру імені Івана Франка Станіслава Мойсеєва й запитала, чи не зарано я пропоную зробити дитячу виставу до Нового року. А він відповів мені, що я майже запізнилася, це треба було робити вчора. Потім я познайомилася із режисером Андрієм Маєм і драматургом Деном Гуменним, з якими ми мали розпочати роботу над виставою. Була у захваті від них! Я і зараз від них у захваті… Ми пили каву, згадували своє дитинство, якісь цікаві епізоди, фрази, слова. Так у розмовах народилися персонажі. Приміром, я згадала, що діти, коли скоять якусь шкоду і їх запитають дорослі: «Хто це зробив?», зазвичай відповідають: «Ніхто!». Так з’явився Містер Ніхто.
– У новій виставі для дітей ви граєте казкові образи мами Санта-Клауса, Продавця кульок, Супермена і Остапчика. Розкажіть про свою маму.
– Моєї мами вже п’ять років, як немає. Це втрата назавжди. Тому вистава «Мама сказала «ні» для мене має особливе значення, адже я граю роль мами. Для людей, які втратили таку рідну людину, ця вистава буде дуже сентиментальною. Мені навіть непотрібно було щось грати, просто хотілося донести до глядачів теплоту материнського серця. У виставі багато фраз, які говорила мені моя дитина або я казала своїй мамі.
– А що говорила мама?
– Вона говорила: «Якщо ні, то ні». Я намагалася її вблагати, як роблять усі діти, але це було марно. Також дуже характерною є фраза, яка теж увійшла до спектаклю, коли мама сказала «ні», а тато дозволив. Знаєте, я раніше дуже рідко куховарила вдома, бо завжди концерти і на це не було ні часу, ні сил. А зараз я із задоволенням на свята готую страви за маминими рецептами. І пам’ятаю, як ми разом 31 грудня, напередодні Нового року, щось разом нарізали для столу, розмовляли, і це було чудово. Хочу, щоб моя донька теж це відчувала і продовжувала традицію.
– А ви себе відчуваєте гарною мамою для своєї доньки?
– Деякі вважають, що гарна та мама, яка опікає свою дитину. Існує також стереотип, що мама-артистка чи мама-співачка мало приділяє уваги своїм дітям. Я ж, навпаки, багато часу була разом зі своєю донькою. Хоча траплялися і такі моменти, коли я вранці, збираючись на роботу, могла сказати: «Доця, нічого мені не кажи, я дуже поспішаю». А ввечері, коли приходила додому втомленою, донька могла мені сказати: «Мамо, заспівай колискову», і я співала. Просто я свою дитину дуже люблю…
– А вона вам говорить: «Мамо, я тебе люблю»?
– Нині, коли їй уже 20 років, почала говорити такі слова.
– Ваш батько – теж один із авторів віршів, покладених на вашу музику до «Дитячого альбому»?
– Так, це правда. Тексти пісень двох героїв – Остапчика і Містера Ніхто – написав мій тато, Віктор Бурмака. Він має скоро приїхати, і ми, сподіваюся, напишемо разом ще не одну пісню.
«Новорічні подарунки для близьких і друзів кладу під ялинку»
– У вас така чудова, творча родина. А як ви ставитеся до нетрадиційних сімей? В Україні збираються розглядати це питання і вносити зміни до Конституції.
– Це непросте питання. Звичайна родина – це тато, мама і дитина. Але світ стає гуманнішим і толерантнішим, і я б з обережністю ставилася до того, як люди поєднують свої долі. Серед моїх знайомих є такі, що мають іншу сексуальну орієнтацію, і вони – прекрасні люди. Їх не можна виключати із суспільства, адже Бог любить усіх. А щодо створення сім’ї такими людьми, то мені було б цікаво почути думку церкви з цього приводу.
– Пані Маріє, нині ви є ще й ведучою телепрограми на Еспресо. TV. Що це за програма?
– У цій програмі я їжджу на своєму авто разом зі знімальною групою і розповідаю про цікаві події, які відбуваються чи мають відбутися не лише у Києві, а й на теренах всієї України. З нами глядачі можуть встигнути побачити все і скрізь на власні очі, одержати інформацію з перших вуст, не пропустити найважливіше, відчути подих і динаміку як великих міст, так і маленьких містечок. Класика й авангард, рок-музика й академічні концерти, театральні прем’єри і виставки, суспільно значущі події та неформатні вечірки – все це є у нашій програмі «Культ: Експрес».
– Чим запам’ятався вам рік, що минає?
– У 2015-му було багато чого зроблено: півроку репетицій новорічної вистави для дітей і тепер – прем’єра. Створено чудову пісню з Петром Чорним і циганським хором до дня пам’яті Миколи Мозгового «Золотиста осінь», дует із Сашком Пономарьовим, пісню для якого я написала. А ще зйомки програми «Культ: Експрес», саме у цій програмі ми щотижня розповідали про культурні події Києва та всієї України. А вчора одержала ще й модульні контрольні роботи – я професор університету (Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, кафедра кіно- і телемистецтва. – Авт.). Батьки у мене теж викладачі. Сподіваюся, що 30 грудня я вже закінчу важливі справи і пару днів відпочину.
– Як будете зустрічати Новий рік?
– Думаю, що о 12-й годині ночі я буду зі своєю сім’єю – з батьком і донькою. А потім ми з донькою розійдемося по своїх компаніях, а тато залишиться під ялинкою. На Різдво обов’язково піду колядувати. У мене дуже багато хрещеників, які теж до мене приходять на свята. Однією з моїх улюблених новорічних традицій є дарування подарунків. Напередодні Нового року я із задоволенням їх купую, запаковую у святкові обгортки та кладу під ялинку. І коли бачу, як мої близькі та друзі знаходять їх там, радію разом із ними.
– Що, пані Маріє, побажаєте читачам газети «Вечірній Київ», якій у січні Нового року виповнюється 110 років?
– Я бажаю любові, щастя, миру і добробуту. Бажаю достойно прожити наступний рік. Якщо чесно, то я боялася приходу 2015 року, адже була важка ситуація в країні. А в підсумку він виявився найуспішнішим для мене.
Довідка «ВК»: Марія Бурмака народилася в Харкові. Народна артистка України, кандидат філологічних наук, професор.
Написала понад 150 пісень, випустила 11 авторських альбомів.
Увійшла до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» у 2014 році.
Виступала з благодійними концертами у Франції, Великобританії, США, Канаді.
Ведуча програми «Культ: Експрес» на Еспресо. TV.