Майбутній Генплан: які історичні ареали охоронятиме Київ

Майбутній Генплан: які історичні ареали охоронятиме Київ

У КО «Інститут Генерального плану м. Києва» дали пояснення щодо головної складової майбутнього генплану столиці - проекту історико-архітектурного опорного плану Києва: в якому стані документ, у кого на розгляді знаходиться.

Хто робив опорний план

На замовлення КО «Інститут Генерального плану м. Києва» Український державний інститут культурної спадщини завершив доопрацювання науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Києва» з урахуванням попередніх зауважень Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкультури України, Національної Спілки архітекторів України, ДП «Укрдержбудекспертизи», наданих у 2016-2017 роках, а також Департаменту містобудування та архітектури та замовника. 

Де знаходиться документація

Науково-проектна документація в даний час знаходиться на розгляді в Мінкультури України та Управлінні збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини КМДА. Проект Історико-архітектурного опорного плану направлено їм Українським державним інститутом культурної спадщини 21 червня 2018 року. 

Скільки пам’яток охоронятиме Київ: що записано у опорному плані


Науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план» складається з п’яти книг, які містять графічну та текстову частину. У текстових та графічних матеріалах історико-архітектурного опорного плану наведено 3488 нерухомих об'єктів культурної спадщини, у тому числі 349 об’єктів національного значення та два комплекси пам'яток – собор Святої Софiї з прилеглими монастирськими будівлями та ансамбль Києво-Печерської лаври, які включені Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО до Списку всесвітньої культурної спадщини. 

В процесі доопрацювання історико-архітектурного опорного плану виявлено і пропонується взяти на державний облік 99 об'єктів культурної спадщини за видом археологія та 408 об'єктів за видом архітектура Таким чином потенційно Київ може мати 3970 пам'яток. 

Для чого потрібен історико-архітектурний опорний план

Надано пропозиції щодо визначення меж та режимів 15 історичних ареалів, 51 охоронної зони пам’яток культурної спадщини, 14 комплексних охоронних зон пам’яток культурної спадщини. 

У кожній охоронній зоні пам’ятки, кожному історичному ареалі пропонується встановити жорсткі режими забудови та іншого використання територій для забезпечення збереження історичної культурної спадщини, заборони висотної забудови. 

Прийняття історико-архітектурного опорного плану стане основою для проведення робіт з реставрації пам’яток, сприятиме відновленню історичного середовища міста, підвищенню його туристичної привабливості.

У опорному плані максимально охоронятимуть не окремі об'єкти, а територій. Регламент цих територій та їх режими було суттєво розширено і деталізовано: у 15 історичних ареалах визначено 15 комплексних охоронних зон та  52 охоронні зони навколо окремих пам'яток. Сумарна площа історичних ареалів - 6727 га; це лише 8 відсотків від загальної площі міста.

Для кожного з ареалів визначено систему охоронних заходів (заборона нового будівництва, обмеження по висоті на стільки-то метрів,  заборона прокладання інженерних комунікацій та впорядковування території без археологічних досліджень, збереження цінного ландшафту тощо).

До опорного плану було внесено понад 100 пам'яток, які в останні  роки було включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток, а також понад 400 об'єктів, виявлених в процесі роботи у останні роки. Науковці також врахували (там де було можливо) і детальні плани територій.

Які частини Києва визнані охоронними зонами

 Наразі затверджено охоронні зони не більше ніж для 20 пам'яток з 3970. Тому вчені з Українського державного інституту культурної спадщини визначили комплексні охоронні зони для значних груп пам'яток. Наразі їх 15, і вони «покривають» більшу частину історичного центру міста в межах кількох ареалів - від Подолу до вулиці Жилянської та від площі Перемоги до площі Слави. Система комплексних охоронних зон дозволить на деякий час стримати нове будівництво в історичному центрі.  

Старокиївський ареал - це місто Володимира-Ярослава-Ізяслава - найдавніша частина Києва. Печерськ і Липки сформувалися в іншій топографічній ситуації, принципово відмінні і становлять різні ареали. Окремий ареал - Поділ зі своєю історією, структурою рельєфу, планувальною системою. Шулявка, Солом'янка, Куренівка, Лук'янівка - приміські села, які в ХVІІ-ХІХ ст. стали сателітами Києва, а в кінці ХІХ-ХХ ст. увійшли до його меж. Кожний район має своє специфічне середовище, а відтак вимагає диференційованої схеми охорони. Цей підхід схвалила Національна спілка архітекторів України і пам'яткоохоронна громадськість.