Трансгендери пікетували МОЗ
Марш "Трансґендерність – не діагноз. Наше життя – в наших руках" до Міжнародного дня дій за депатологізацію трансґендерності пройшов у столиці. Активісти вимагають спростити зміну статі в Україні. Так, ще 10 років тому, щоб отримати дозвіл стати людиною протилежної статі, потрібно було лягти у психіатричну лікарню. Потім цю норму відмінили, і зараз людина має лише стати на облік у психіатра та отримати діагноз F64 «Транссексуальність». Після отримання діагнозу, людина може змінити документи. Але активісти стверджують, що у багатьох європейських країнах чоловік може стати жінкою та навпаки лише за своїм розсудом, без діагностики у психіатра.
Активісти зібрались на метро «Арсенальна» та вирушили під МОЗ, щоб привернути увагу уряду до нової редакції Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям.
- Міністерство охорони здоров'я України має нарешті зняти із трансґендерних людей психіатричний пресінг, - пояснюють активісти.
«Трансґендерність – не діагноз. Наше життя – в наших руках», «Свобода гендерного вибору = ні психіатрам» - такі плакати тримають активісти у руках.
Асистент координатора HPLGBT, організатор заходу Деміон Хорт має чоловікоподібне обличчя та міцну статуру, на підборідді проглядає щетина. Але він має довге руде волосся. Він пояснює свою присутність на акції:
- Це має бути рішенням людини, а не психіатра.
Поліна. Тепер це Поліна. Своє чоловіче ім’я вона не хоче називати. І зазначає, що хоча діагноз необхідний вже має, отже, півсправи зроблено, але попереду ще купа бюрократичних процедур, щоб легалізувати себе як жінку у цьому світі.
- Мама нормально сприйняла. Сказала, що завжди про це здогадувалась. А з батьком не спілкуюсь, - згадує Поліна.
Зараз Поліна вживає гормони, щоб виглядати саме так. У майбутньому мріє зробити операцію. Але найскладніше – документи. Складно змінити ім’я, прізвище, фотографію, доводити, що ти – це ти. Складнощі виникають у всіх питаннях повсякденного життя – отримати банківський переказ, влаштуватись на роботу.
А 17-річна Клементина належить до ЛГБТ-спільноти і вже понад 3 роки активно займається правами трансгендерів.
Серед трансгендерів є чоловіки, які відчувають себе жінками, є жінки, які хочуть стати чоловіками, а є небінарні особи – люди, які не відчувають себе ані чоловіком, ані жінкою. Такою є і Олександра. Олександра виглядає як чоловікоподібна жінка, яка не дуже слідкує за своєю зовнішністю.
- Я частіше за все говорю про себе у чоловічому роді. Саме через це стикаюсь з непорозумінням, - пояснює Олександра.
Хоча прогрес у нашому суспільстві у сприйнятті трансгендерів є, стверджує Олександра, але він повільний. До 2014 року оточуючі радили дівчині звернутись до лікаря, зараз сприймають новину про особливість Олександри спокійніше.