Яким буде Хрещатик: що чекати від Київзеленбуду та чому каштани вже не ті

Дерева, обтяжені сучсною екологією: чому каштанам погано ведеться в центрі столиці

Начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований сьогодні провів круглий стіл з профільними посадовцями та експертами. Темою зустрічі стало – які ж дерева доцільно, корисно та естетично висадити на Хрещатику. Як виявилось, ця тема має багато підводних каменів.

Навесні засновник міжнародного етнокультурного проекту «Folk Ukraine» Ігор Добруцький взяв участь у висадці дев’яти дерев перед КМДА. Цей експеримент мав показати, які види дерев приживуться та що сподобається киянам.

Тривало голосування серед містян і фаворитами громади стали: платан гібридний, гіркокаштан червоноквітковий та вишня пташина.

Серед переваг саме цих кандидатів на зелені легені учасники круглого столу називали:

• Платан – листя дає 2-3 прирости, красивої форми крона;
• Вишня – подібна до сакур та не має (саме цей сорт) плодів, які би осипалися та гнили під ногами.

За словами Добруцького, на шляху з укорінення дерев постає сіль, якою взимку щедро засівають центр. Саме тому експериментальну дев’ятку висадили у спеціальних контейнерах. Їх висота дозволяє захистити дерево від солі. 

Доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБІП Олександр Курдюк зазначив, що ця земля, яка оточує дерева вже давно такою не є – концентрація солі в ній перевищує норму в 11 разів.

Чому падають каштани
Засоленість, вихлопи, теплові удари від кліматичних змін, ослабили каштани. Це призводить до того, що на деревах з’являється міль. Про власне дослідження хворобливості цих дерев розповіла в.о. генерального директор КО «Київзеленбуд» Наталія Бєлоусова. 

Каштани неодмінно потрапляють в лідери опитувань серед киян, які би дерева вони хотіли бачити на вулицях міста. Та для них вже необхідно створювати спеціальні умови, які би захистили їх від екології, яка є в центрі міста. 

Пан Добруцький пропонує все ж дати шанс каштанам. За його словами, така можливість є. А саме відокремлення бульварної частини Хрещатика шумоізоляційними матеріалами та зеленими насадженнями.

Нам потрібно 300 – 400 лунок лише на Хрещатику, - оцінив плани майбутнього оновлення Хрещатика Добруцький.

Водночас Мальований розповів, що зараз є. А саме: на одній стороні центральної вулиці – 232 лунки з деревами, на іншій 160, також ще дев’ять експериментальних моделей у контейнерах перед КМДА.

Вартість однієї деревини 400 – 700 євро. І з цим треба змиритись, якщо Київ хоче бути схожим на інші європейські столиці, зазначив Добруцький.

Очільниця Київзеленбуду додає, що зараз підприємству жахливо бракує співробітників. Вона навела влучну метафору: «Якщо на маршрут надали 12 тролейбусів і лише два водія, то система не може функціонувати нормально».

Технічні вимоги до дерев у Києві 

Завдання «посадити дерево» у разі, якщо це стосується густонаселеного міста, обтяжене багатьма вимогами. 

Деревина має рости до 4 - 4,5 м в висоту, мати стовбур завтовшки 35 – 40 см. 

Адже стовбури не мають закривати собою архітектуру міста, «дружити» з дротами та не заважати водіям (особливо це стосується великогабаритного транспорту). 

Поки місто вирішує, що саме треба висадити в центральній частині міста. Фахівці здебільшого приязні до вигляду та характеристик платанів, вишні пташиної та в’язів. Через символічність пропонують також подбати про каштани, які так полюбляють кияни.

Глобальне потепління: готуватися треба вже 

Ботанік же радить думати й про майбутнє. За словами пана Курдюка, зараз вже є розрахунки, що до 2050 року середня температура нашої планети підскочить на два градуси за Цельсієм. А це без сумніву зачепить і Україну. Приміром, зона лісостепу «сповзе» вгору і зникне з наших країв. Тому садити дерева сьогодні треба вже з урахуванням пертурбацій, які всіх нас чекають найближчими десятиліттями.

Насамкінець додамо, рішення щодо того, який вигляд матиме Хрещатик, має з’явитися вже до кінця поточного року. Усі витрати потрібно прорахувати. За словами Мальованого, місто обов’язково оголосить тендери щодо процесу озеленення Києва.

• Читайте також: Чотири перлини в короні Маріїнського парку