Коли і кому видаватимуть субсидії готівкою

Коли і кому видаватимуть субсидії готівкою

Названо чергову дату запровадження обіцяної ще три роки тому монетизації житлових субсидій – січень 2019-го.

Цього разу, як кажуть в Мінсоцполітики, визначилися остаточно. Адже й новий закон «Про житлово-комунальні послуги», ухвалений наприкінці минулого року, теж встановлює цю дату як старт субсидування вартості послуг ЖКГ для населення «живими» грошима. 

Майбутня монетизація – одна з першопричин нових правил призначення субсидій, що стали значно жорсткішими і клопіткими. У цьому переконані експерти. Роздати людям 71 мільярд гривень (таку суму на субсидії закладено в цьогорічному бюджеті) – ризиковано навіть з точки зору стабільності гривні й інфляційних процесів. 

У міністерстві соціальної політики побоюються за платіжну дисципліну споживачів, тому розглядають різні моделі розрахунку з субсидіантами – «фарбовані» кошти, спецрахунки, соціальні банківські картки з «вузьким коридором» використання, адресність кінцевого отримувача тощо. Досі з цим проблем не було: міські споживачі й пальцем не торкалися субсидій, а бачили їх суми лише у платіжках – кошти перетікали через декілька рахунків державних і місцевих органів влади до постачальників та виконавців послуг ЖКГ. Були інші: ці гроші часто «прилипали» до рук тих, хто ними розпоряджався, розподіляв, перераховував. Комунальники ж і енергетики не були зацікавлені в економії свого товару – хоч би яким був обсяг споживання, за всю «пільгову» різницю заплатить держава. З цієї причини не заощаджували й споживачі. 

Досі субсидії автоматично перераховувалися більшості категорій субсидіантів, хто подав заяву в попередні роки, починаючи з 2015-го. Тепер заяви й декларації до соцзабезів треба подавати окремо на літній і зимовий періоди. Декларувати доходи всіх членів родини, навіть не прописаних у квартирі. 

Раніше більшість претензій до статків субсидіантів було навіть не в профільному відомстві, а в Мінфіну. Тепер Мінфін безпосередньо долучився до цієї сфери - щоб «відсіяти липових бідняків», створюється державний реєстр усіх субсидіантів. Відомості про них дізнаватимуться не лише у податковій, а й у Мінюсті (скільки і якої площі нерухоме майно, чи немає десь бізнесових акцій, які з ким сімейні стосунки тощо), банках, МВС (чи не зареєстрував хто, скажімо, авто 5-річного «віку»), Міграційній службі (відстежуватимуть заробітчан і любителів подорожувати). Для цього у Мінфіні навіть створили Департамент верифікації виплат. 

Залишаються й попередні «фільтри»: придбання чогось за понад 50 тисяч гривень, заборгованість за послуги ЖКГ тощо. А безробітним, якщо вони не стоять на обліку в Центрі зайнятості, збільшено розмір умовного місячного доходу до трьох прожиткових мінімумів для працездатних - 5523 гривень. У черговий раз зменшено соціальні норми споживання всіх благ ЖКГ: якщо використали газу, світла, води тощо більше – платіть без державної допомоги.  

Зберігається й давня умова про те, що в цих правилах можуть бути винятки. Й субсидія може бути відновлена за зверненнями громадян до відповідної комісії. Найпоширеніші випадки, скажімо, проживання самотнього пенсіонера чи інваліда у великій квартирі; набуття права власності згідно зі спадковими законами; навчання студента за кордоном тощо. Проте там вже нікому не повірять на слово, а лише акту обстеження матеріально-побутових умов заявника. 

ДО ТЕМИ

Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики:
- Монетизація, як правило, завжди перший крок до відміни тієї чи іншої пільги. Судячи з останніх заяв урядовців, якісь планові показники скорочення кількості субсидіантів від Мінфіну до Мінсоцполітики доведено. Але ж задеклароване підвищення вартості газу призведе до нової хвилі субсидіантів. Тому робиться все, щоб ускладнити умови, зробити заважкими критерії для отримання субсидій. Звісно, на голову не налазить, коли в країні половина домогосподарств користуються субсидіями. Шалені суми йдуть із бюджету. Але й нові відмови в субсидіях – несправедливі. Не береться, скажімо, місце розташування будинку – у «царському селі» на Печерську чи біля зони АТО, де його вартість дорівнює нулю. Відмовляють і власникам нових авто, незалежно, чи це «Ланос», чи «Мерседес». Спершу субсидії щедро роздавали, аби вгамувати народний гнів від газових цін, а тепер немилосердно відбирають. 

Олександр Охріменко, економіст:
 - Головним відлякувачем оформлення субсидій буде якраз загальний реєстр субсидіантів. Подаєте заяву і автоматично потрапляєте до реєстру та даєте згоду на перевірку всієї інформації про ваші рахунки, депозити, майно, нерухомість, покупки. Збирається інформація про ваших родичів, навіть тих, хто з вами не проживає. Буде багато штучних розлучень. У планах фігурує цифра -10% субсидіантів. Просто про неї бояться сказати вголос. Її рекомендує МВФ. А потім будуть старатися «врізати» до 5%.  Таку кількість людей можна буде легко проконтролювати. Та чи це не породить інших проблем? Сьогодні у платіжках населення – понад 40 мільярдів боргу. Стане сто мільярдів. Якість послуг падатиме, гаряча вода стане ледь теплою, бо ці гроші не надійдуть на рахунки комунальних підприємств.

Олексій Кучеренко, екс-міністр ЖКГ:
 - Чи призведе монетизація до економії споживання в Києві? Ні. 80% від загальних нарахувань киянам – платіж за тепло, споживання якого ми жодним чином не регулюємо. Немає у квартирах з централізованим опаленням такого вентиля. А ціна за тепло на 75% залежить від газової ціни, яка зросте незабаром. Нова ціна на газ – це остання перешкода, після ухвалення закону про антикорупційний суд, що стримує транш МВФ. В уряді готуються до її оприлюднення, єдине - не знають, на кого перекласти відповідальність за неї. 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.