Подвійні стандарти боротьби зі столичними МАФами

Подвійні стандарти боротьби зі столичними МАФами

Бруд, прострочені продукти, антисанітарія, аварійні ситуації на дорогах – саме такі проблеми створюють несанкціоновані місця торгівлі.

У столиці намагаються активно боротися з МАФами. Проте іноді дивує двояке ставлення: на одному й тому самому п’ятачку розміщено два МАФи. На один є безліч нарікань від місцевих жителів, але він і досі діє, інший начебто нікому й на заважає, але його зносять. Саме така картина вимальовується біля відділення Ощадбанку за адресою вул. Митрополита Андрея Шептицького, 22, що у Дніпровському районі столиці. Так, на п’ятачку поруч із магазином «Фуршет» на початку літа встановили МАФ упритул до палатки, в якій торгували овочами. Все б, може, й нічого, але цим кіоском повністю загороджено єдиний підхід до Ощадбанку. Люди були вимушені проходити прямо через овочеву палатку, спотикаючись об мішки з овочами. Треба додати, що переважна більшість клієнтів банку – люди похилого віку, пенсіонери, які йдуть до установи за пенсією, дехто навіть на милицях.

- У перші дні появи даної споруди до нас надійшло більше десятка скарг. Особливо багато звернень було від людей, які хотіли зайти до приміщення «Ощадбанку», що розташовується за цим кіоском, але не мали такої змоги, бо дорога була повністю перекрита. І щоб дістатися до відділення банку, доводилося пробиратися буквально через сусідній МАФ, вислуховуючи різні коментарі від продавця, – коментує Олег Петровець, депутат Київської міської ради.

Спочатку МАФ пустував – на ньому було оголошення про те, що він здається в оренду. Незабаром там оселилися торговці овочами, а також кав’ярня. Після скарг мешканців, чи то овочеву палатку, чи то МАФ посунули, та прохід, хоча й вузький, з’явився. Але якщо, не дай Боже, станеться, наприклад, пожежа в Ощадбанку, то пожежна техніка туди не зможе під’їхати. Чому ж, якщо порушуються правила безпеки, МАФ ще й досі там?

- Щодо даного МАФу історія досить цікава. У результаті старань моєї команди був припис від відділу благоустрою Дніпровської РДА про надання дозвільної документації на його розміщення у відведений термін, а у разі її відсутності чи ненадання ця споруда підлягатиме демонтажу власними силами або ж у примусовому порядку відповідними службами; був аналогічний припис від КП «Київблагоустрій», було доручення від Департаменту міського благоустрою КМДА демонтувати дану споруду, навіть приїжджала бригада з автомобілем, щоб це зробити, але не вийшло, бо власник надав робітникам інформаційний талон на розміщення, який видав Департамент містобудування і архітектури КМДА. Відповідно спецтехніка змушена була поїхати. На жаль, поки ми добивалися позачергового демонтажу кіоску по вулиці Митрополита Андрея Шептицького, власник зумів дивним чином узаконити його розміщення в цьому місці. Це сильно обурює багатьох мешканців масиву. Адже в людей виникає цілком логічне запитання: як екстреній службі під’їхати до приміщення в надзвичайній ситуації? У даному випадку – просто ніяк!, – пояснює пан Петровець.

До речі, за інформацією депутата, мешканці сусіднього будинку навіть зверталися зі скаргами, що кілька ночей підряд власноруч доводилося проганяти людей, які хотіли самостійно підключити МАФ до їхньої електромережі.

А що ж кажуть у КП «Київблагоустрій»? У підприємстві повідомили, що ця споруда перебуває в черзі на демонтаж, адже кількість незаконних тимчасових споруд, які очікують на прибирання, перевищує щоденні демонтажні можливості КП.

- Тож демонтаж зазначеної споруди буде здійснено, виходячи з виробничих можливостей нашого підприємства, – пояснили у КП.

До речі, зараз МАФ почуває себе цілком привільно, в ньому торгують кавунами.

Цікаво, що поруч з нахабним МАФом багато років працює кіоск «Союздрук». Деякий час тому на ньому з’явилось оголошення, що кіоск буде демонтовано. До речі, це єдиний такий кіоск, що залишився на масиві. Декілька місяців не працює такий самий газетний кіоск на наступній зупинці. А рік тому закрили кіоск «Союздрук» поруч з метро Лівобережна. Зараз на його місці продають каву та сигарети. Чому ж кавунами можна торгувати, порушуючи правила безпеки містян, а газетний кіоск, який нікому не заважає, мають прибрати?

З цим питанням автор матеріалу також звернулася до КП «Київблагоустрій».

- З урахуванням відсутності будь-яких порушень демонтаж цієї споруди не передбачено, – повідомили у КП.

Через декілька днів після отримання відповіді на своє запитання у КП «Київблагоустрій» я під’їхала до кіоску і побачила, що оголошення про демонтаж вже немає. Ну що ж, сподіватимемося, що мешканці масиву все ж таки не залишаться без свіжої преси.

До речі, працівники кіосків виходили на пікет до мерії з вимогою не закривати кіоски.

Ще одним цікавим місцем нелегальної торгівлі є зупинка поруч з Дарницьким залізничним вокзалом. Люди виходять з поїздів, і щоб пройти до зупинки громадського транспорту, вимушені пробиратися через ряди бабусь, які торгують з землі. Квіти, овочі, пиріжки та навіть прикраси... І якщо зараз, восени, кількість продавців-нелегалів зменшилась і вони трохи посунулися від зупинки, то влітку стояли на самій зупинці. Люди вимушені були бігти по проїжджій частині, ризикуючи життям, щоб підійти до маршрутки. «Вечірка» поцікавилася, що робить поліція для припинення цього безладу.

- Торгівля з рук на вулицях, площах, у дворах та інших невстановлених місцях, – тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої. Патрульні поліцейські реагують на всі кримінальні та адміністративні правопорушення, притягуючи до відповідальності винних осіб за вчинене ними діяння. На зупинці громадського транспорту «Привокзальна» у місті Києві патрульні поліцейські у вільний від викликів час регулярно проводять профілактичні бесіди, доводячи норми адміністративного законодавства та наслідки у разі його порушення. За вищевказаною адресою в період 2018 року поліцейськими Управління патрульної поліції у місті Києві складено та спрямовано до суду 7 протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 160 КУпАП, – прокоментували в Управлінні патрульної поліції у місті Києві.

Водночас директор Департаменту міського благоустрою Андрій Фіщук повідомляє:

- Складність демонтажу засобів пересувної торгівлі полягає у їх мобільності, тож недобросовісні підприємці, користуючись триденним терміном на надання доручення, оперативно переміщують свою точку в інше місце. І навіть штрафні санкції не лякають таких лиходіїв, бо лише за один день нелегальної торгівлі вони заробляють у рази більше суми штрафу. Оскільки профілактична сутність застарілих штрафних санкцій вже не є ефективною, Київська влада надала пропозиції щодо кардинального збільшення розмірів штрафів за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.