Унікальні знахідки біля Софійського собору: поховання й шпилька з язичницького капища
У Національному заповіднику «Софія Київська» показали археологічні знахідки, зроблені під час досліджень провалля на території музею. Нам продемонстрували тільки частину знайденого. Й ці предмети одразу забрали для подальшої наукової реставрації й дослідження. Для експонування вони ще довго не будуть готові. Адже попереду дуже велика науково-дослідницька робота. Таким чином побачити знахідки можна поки тільки на наших фото.
Нагадаємо, влітку, через просідання грунту біля собору, науковці почали архео-спелеологічне дослідження й занурилися на 3 метри у шар ґрунту. Ціль – знайти відомий з старовинних документів монастирський підземний льох або стародавній хід, дослідити його повністю. Потім вирішать: або його можна буде експонувати, чи доведеться забутувати, аби від нього й надалі не утворювалися провали, що шкодять фундаментам цінних історичних споруд навколо.
І от, викопуючи пісок, археологи зробили масу цікавих супутніх знахідок.
– Найцінніша – це поховання жінки, яке попередньо ми датуємо 2-3 століттям нашої ери. Це докняжа доба, - розповідає художник, – розповів реставратор заповідника Максим Стрихар. – Остаточне визначення віку буде зроблено пізніше. Відомо, що поряд з нинішнім Софійським собором, до його побудови, було древнє язичницьке капище. Так от, це поховання може відноситися до дособорного періоду. Знайдено рештки скелету жінки, нижню частину. Верхня, швидше за все, провалилася в нижні шари грунту. Ми її відшукаємо для предметних досліджень. Але поряд з кінцівками, біля правого бедра, знайдено бронзову шпильку, якою в ті часи, як відомо, зашпилювали поли довгого одягу. Такий тип слов’янських шпильок відомий науці. Їх як раз і датують 2-3 століттями.
Крім того,знайдено печатку із зображенням Святого Георгія й Розквітлого Хреста, які були у вжитку у 12 столітті у князів або митрополитів, а також заготовки для майбутніх вислих печаток. Ними колись скріплювали документи й носили на мотузці.
За попередніми висновками заготовки для печаток свідчать про те, що на території Софійського монастиря могла бути майстерня з їх виготовлення.
Цікавою знахідкою на глибині кілька метрів виявилася цегляна будівля з прибудованим зрубом. Будівлю повністю ще не дослідили, але частину деревини зрубу видалили, одразу ж на місці законсервували аби вона не розпалася на порох. Бо була дуже суха.
Також на місці довелося консервувати й деякі давні скляні вироби. Буває так, що археологічне скло за кілька годин втрачає колір й розсипається.
Фото: Марія Лисенко, "Вечірній Київ"