Київ показав приклад конструктивної роботи над головними фінансовими документами

Швидко та ефективно

Бюджет Києва на 2016 рік пройшов довгий шлях від проекту до ухваленого документа, та ще й у непростих умовах. Київрада нового скликання взялася до нього тільки у грудні, залишалося трохи більше трьох тижнів для його опрацювання. Як мимохідь зазначив голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков, комісія засідала цілодобово. Навіть зранку 22 грудня. 

Синхронно з депутатами, над кошторисом міста упрівали й пересічні кияни. У Київраді відбулося громадське обговорення проекту бюджету та програми соціально-економічного розвитку. Також кожен міг висловити свої думки та пропозиції на сайті. І вони увійшли до ухваленої редакції документа. Сумою цих зусиль став збалансований документ зі зростанням дохідної частини, порівняно з поточним роком, на 5 млрд грн, та профіцитом у 1,498 млрд грн. Загалом, дохідна частина київського бюджету у 2016 році складе 27 млрд 136 млн грн, видаткова – 25 млрд 538 млн грн. основний акцент фінансування – соціальні статті, галузі «Освіта» (6,363 млрд грн), «Охорона здоров’я» (5,0382 млрд грн), «соціальний захист» (5,029 млрд грн). 

Профіцит для людей

Зрозуміло, профіцит столичного бюджету– перевищення доходів на видатками – має призвести до приємних наслідків для киян. По-перше, як зазначив Андрій Странніков, фінансування майже всіх статей видатків, котрі безпосередньо стосуються життя-буття киян, зросло, порівняно з 2015 роком, на 13-15%. По-друге, є конкретні важливі моменти. Так, збережеться безкоштовне харчування у дитячих садках та школах. Воїни АТО, члени їхніх родин звільнені від сплати податку на нерухомість. Окремі категорії киян і надалі користуватимуться пільгами на проїзд у міському транспорті (621,06 млн грн). Понад 1 млрд грн виділено на капремонт житлового фонду, об’єктів ЖКГ та благоустрій столиці. Збережуться і пільги в оплаті комунальних послуг, муниціпальні надбавки до зарплат лікарів та вчителів. 

Більш конкретно, ніж у бюджеті Києва, основні акценти фінансування розставлені у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, ухваленій того ж таки 22 грудня. Головні пріоритети: ЖКГ, транспортна інфраструктура Києва, освіта, здоров’я киян і благоустрій. Так, планується ремонт і реконструкція низки столичних вулиць та транспортних розв’язок. Зокрема, це Поштова площа, проспект Перемоги, вул. Кіквідзе, проспект Бажана, вул. Васильківська тощо. Виділено кошти для Подільского мосту і подальшої розбудови швидкісного трамваю (зупинки, полотно тощо). Окрім ремонтів житлових будинків, передбачено фінансування енергозберігаючих програм (лічильники, заміна вікон), а районні держадміністрації на заходи з термосанації у 2016 році отримають додатково 200 млн грн.  Як прогнозують депутати, додасться у столиці шкіл і дитячих садків, буде відновлено групи й у діючих дошкільних закладах, що дасть додатково понад 400 місць. Значної уваги приділено екології: реконструкція обладнання БСА, заводу «Енергія», будівництво другої нитки каналізаційного колектора. Та й дворах стане охайніше, а у міжквартнльних переїздах – рівніше, адже на це виділені кошти. 

Цифрові корективи

Наочний приклад, як працювали депутати і громада над бюджетом і програмою соціально-економічного розвитку, – ліфти. На ліфтове господарство планувалося виділити 20 млн грн, але, у результаті роботи профільної комісії, цю цифру збільшили до 80 млн грн. Це дозволить замінити більшу кількість ліфтів у будинках, ніж передбачалося.
Попри ретельну роботу над бюжетом і програмою, деякі корективи було внесено у ці документи безпосередньо на пленарному засіданні Київради. Так, за пропозицією фракції «Батьківщина», дохідна частина бюджету збільшена на 650 млн грн, у програмі соціально-економічного розвитку – на 200 млн грн більше коштів для РДА на капітальні ремонти. Також 2 млн грн, які передбачалося виділити на Генплан, будуть витрачені на розробку плану зонування столиці, що, у свою чергу, оптимізує продаж та оренду землі та призведе до зростання надходжень до міської скарбниці. 

Утім, не всі пропозиції депутатів знайшли відображення в ухвалених документах. Київрада не погодилася відмовити у дофінансуванні банку «Хрещатик», хоча лідер фракції «Самопоміч» Сергій Гусовський доводив, що так кияни втратять контроль над банком, котрим і нині на 75% володіють інші особи.   

Як домогтися справедливості? 

Можна б тішитися швидкою ухвалою та профіцитом фінансових документів столиці, якби не одне «але». Як наголосив у своєму виступі на пленарному засіданні Київради мер міста Віталій Кличко, столична влада продовжує та посилює боротьбу за те, щоб у киян наступного року не забирали 60% надходжень від ПДФО та ще й 60% єдиного податку. До слова, саме надходження від цих податків є у переліку основних джерел поповнення бюджету Києва. Віталій Кличко вкотре звернув увагу, що у столиці є свої, специфічні, функції, вона має утримувати об’єкти загальнодержавного значення, допомагати переселенцям, підтримувати інфраструктуру. Більше того, саме Київ показує всій країні приклад реформ.

– Якщо країна намагається довести, що запроваджує реформи, будує для своїх громадян європейське майбутнє, то столиця має жити і розвиватися на гідному рівні! І розпоряджатися ресурсами, які вона заробляє, – підкреслив він. – Ми продовжуємо переговори з урядом і з народними депутатами. Зареєстровані у парламенті пропозиції депутатів і наші численні звернення, сподіваюсь, звернуть увагу Верховної Ради і вона, розуміючи свою відповідальність, не підтримає ці дискримінаційні норми.

Але переговорів, змушений був констатувати Андрій Странніков, можливо, недостатньо. Адже, коли депутати зустрічалися зі своїми колегами з парламентського бюджетного комітету, то розуміння є, а дій немає. «Хто у цьому питанні недопрацьовує? Можливо, і ми. Але, принаймні, міська влада рік не виходить з тамтешніх кабінетів, щоб це питання врегулювати». На думку Андрія Страннікова, залишається ще одна можливість – представникам політичних сил у Київраді попрацювати зі своїми парламентськими колегами.

– Будь ласка, агітуйте за проект від 9 грудня 2015 року про те. щоб 60% ПДФО залишилося Києву, – закликав він. 

Сергій Гусовський, у свою чергу, запропонував депутатам прийти сьогодні до Верховної Ради і відстояти інтереси киян. Може, хоч так дослухаються? 

Почути столицю

Верховна Рада сьогодні, як очікується, працюватиме у наднапруженому режимі. Є сумніви, що депутати ухвалять держбюджет та поправки до Податкового кодексу. Спікер Володимир Гройсман припустив позачергові пленарні засідання, якщо робота над кошторисом країни не буде завершена цього тижня. Тим часом, єдності у депутатському корпусі Верховної Ради годі й шукати: бюджет завжди є майданчиком для відстоювання інтересів, для декого – і для політичних торгів. Скоріш, голосування за держбюджет буде компромісним, в обмін на підтримку тих чи інших проектів, дотичних чи й не дотичних до фінансування життя країни. Відтак є великий ризик того, що вимоги киян у такому вирі просто загубляться.  

Тим не менш, боротьба за ПДФО та єдиний податок триватиме й у новому році. Адже у лютому 2016-го, як очікується, Київрада коригуватиме столичний бюджет. Сподіваємося, у бік збільшення доходів.