Стан жахливий: як зараз виглядає Річковий вокзал з середини

Стан жахливий: як зараз виглядає Річковий вокзал з середини

Дійсний член ІКОМОС, співзасновник ГО  «Громада Андріївського узвозу» Ольга Рутковська показала стан пам'ятки архітектури та монументального мистецтва «Річковий вокзал» з середини (охор. номер 971-Кв з 6 грудня 2016 року). Вона зауважила, що потрапити всередину будівлі неможливо. Для фотографування довелося довго вмовляти охорону. -Як завжди, пофарбовані фасади з вапняка акріловими фарбами, на покрівлі басейни води, що тече всередину. Чи вживає хоча б якихось дій Департамент охорони культурної спадщини КМДА? Як виконується охоронний договір?, - написала Ольга Рутковська у Фейсбук.

Такий стан внутрішніх примішень вокзалу нині

Чому треба охороняти монументальні художні роботи у Річковому вокзалі

Майже три роки тому, після пожежі у будівлі Річкового вокзалу спеціалісти спробували привернути увагу громадськості до проблеми збереження пам'ятки архітектури. На спеціальній прес-конференції мова йшла про те, що багато років не було доступу в приміщення вокзалу, але мистецтвознавцям, захисникам пам'ятників архітектури і реставраторам вдалося тоді, домовившись з новими власниками, оглянути інтер’єри і оцінити стан мозаїк, що прикрашають зали. Попередні висновки тоді були такі: вісім монументальних робіт знаходяться в задовільному стані, розпису фризів - в поганому через наскрізні дірки в стінах. Також реставратори помітили, що за мозаїками є відсирілі місця. Але нині, три роки потому, стан живопису та й самої будівлі кардинально погіршився.  Раніше нові власники Річкового вокзалу гарантували, що його зовнішній вигляд не зміниться після реконструкції. Вони також на словах погоджувалися з думкою фахівців щодо збереження мозаїк, розпису й ліпнини внутрішніх приміщень вокзалу.

У 2016 році живопис був у такому стані

Про цінність мозаїк та монументального живопису, слід нагадати сьогодні – перш за все власникам приміщення. Мозаїки Річкового вокзалу, створені в 1961 році, відкрили новий етап в українському монументальному мистецтві радянського періоду. Це пояснення мистецтвознавця Галини Скляренко.  Саме з цих творів в стилі конструктивізму почався етап оформлення громадських будівель в Україні (і в усьому колишньому СРСР) роботами монументального і декоративно-прикладного мистецтва - мозаїками, розписами, керамічними і панно з тканини, вітражами. Це важлива частина культурної спадщини. Унікальність робіт, створених художниками Іваном Литовченко, Ернстом Катковим, Валерієм Ламахом, полягає в тому, що вони використовували для мозаїк керамічну плитку і кольорові цементи. Раніше такі матеріали не застосовувалися.

Вісім робіт, що прикрашають стіни Річкового вокзалу, присвячені історії України - це і шлях по Дніпру з варяг у греки, і Богдан Хмельницький ... Є і мозаїка «Жовтень», на якій зображений червоноармієць зі зброєю і червоним прапором з написом: «Вся влада радам!». Крім мозаїк, в приміщенні вокзалу цінний рельєф відомого скульптора Інни Коломієць, світильники, ковані огорожі і поручні, облицювання инкерманским каменем (на жаль, він зафарбований). Річковому вокзалу тепер нагально потрібні реставрація та ремонт приміщень.

Були плани відкрити ресторани й туристичний центр

Власники будівлі три роки тому привселюдно заявляли, що  планують почати ремонт приміщень Річкового вокзалу навесні 2016 року. Нагадаємо, власниками була  ресторанна галерея «Річ Порт».  Вони мали підготувати візуальну концепцію інтер'єрів.  цілому ідея озвучувалася така: повернути Річковому вокзалу туристичне значення, створити єдиний простір з Поштовою площею, відкритий для всіх. Тут хотіли розмістити 15 ресторанів, нічний клуб, туристичний центр. Планувалося також створити в приміщенні суспільний арт-простір і ресторан-музей історії річкового транспорту і Дніпра. Але щось пішло не так. Охоронювана державою будівля гине.

Народний депутат Дмитро Білоцерковець нагадав: "Якщо  Верховною Радою буде прийнято законопроект 8202, підготовлений з ініціативи мера столиці і розроблений Олексієм Резніковим, Миколою Княжицьким, Ігорем Луценком, Олександром Никоряком, Іриною Черненко і мною, то такі ситуації не повторюватимуться щоразу з багатьма пам’ятками архітектури столиці".

Дмитро Білоцерковець виклав основні інновації законопроекту:

1. Викуп будівлі при порушенні правил експлуатації об'єктів культурної спадщини. Передбачена процедура примусово викупу. Спочатку власник об'єкта отримує попередження з переліком порушень, які повинен усунути. Разом з попередженням він отримує договір на викуп об'єкта. Якщо власник ігнорує зауваження, суд може зобов'язати його продати будівлю. Пріоритетне право викупу в такому випадку віддається містах, а й з ініціативи держави, такий об'єкт так само може бути викуплений.

2. Штраф за недбале ставлення та доведення об'єктів культурної спадщини до стану руйнації. Збільшення штрафів за проведення будь-яких незаконних робіт на таких об'єктах, а так само штрафи, за незаконне розміщення реклами, без згоди органу місцевої влади.

3. Збільшити кримінальну відповідальність за нанесення шкоди або знищення будівлі з 3-х років обмеження волі до 6-ти.

Фото Ольги Рутковської з Фейсбук