Добровольчі підрозділи і матері загиблих воїнів влаштували «Ходу нескорених» на Хрещатику
Сьогодні Хрещатиком з гуркотом пройшла військова техніка – сила і міць української армії... Над шаленіючим натовпом промайнула авіація: винищувачі й бомбардувальники, штурмовики й військово-транспортні АН-178… Пройшли «коробки» бравих військових, а найбільше захоплення, просто фурор, викликав жіночий підрозділ...
Щоб краще розгледіти, що відбувається на головній вулиці столиці, дітлахи й відчайдушні дорослі окупували не лише тротуари, балкони, дерева, ліхтарі, урни для сміття. Так багато людей хотіло побачити могутню техніку й відчути гордість за свою державу та народне єднання!
Щойно пройшов замикаючий автомобіль офіційного параду, як навпроти Бесарабського ринку сформувалася нова колона: у камуфляжі й вишиванках, у цивільному й рясах-сутанах, на яких виблискували бойові солдатські нагороди...
Жінки тримали портрети в чорних рамках. Лунали гасла: «Слава Україні!» - «Героям слава!» . Попереду – прапори «Правого сектору», батальйонів «Айдар» і «Донбас». За ними - бійці батальйону «Київська Русь», інших добровольчих підрозділів і ЗСУ, капелани, волонтери, матері й діти загиблих захисників України...
Трубач грає військовий марш. Колона готується рушати, щоб віддати шану загиблим бійцям і вшанувати живих. Але раптом перед бійцями, які зупинили ворога в перший рік війни, постають бійці Нацгвардії й Нацполіції. Просять почекати… Люди не можуть зрозуміти, що відбувається.
-Нічого, почекаємо, адже минулого року було все нормально, – питає у своїх побратимів командир розвідників батальйону «Київська Русь» майор Станіслав Малець. - Правда, тоді ходою нескорених йшло кілька тисяч людей, а сьогодні прийшло всього до півтисячі. Що ж, життя йде, і люди, можливо, втомилися від війни. А як бути з пам’яттю?.
Дружина Народного Героя України, киянина Дмитра Сумського, з позивним Шаман, який рік тому загинув під Авдіївкою, ледве стримує сльози: «Ми з мамою прийшли сьогодні сюди, щоб згадати Діму, можливо, зустрітися з його побратимами, розділити наше горе…»
Поруч з нею стоїть Валентина з Вінниччини з портретом сина Романа, який загинув під Дебальцево й дівчина Оксана з Волині, яка з мамою приїхали до Києва, щоб вшанувати пам’ять батька й чоловіка...
Через який час, колона рушила до Михайлівського площі, дорогою розпадаючись на дрібні групи…
Нагадаємо, з Україною у серці: як на Хрещатику святкували День Незалежності.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.