Українські виші фінансуватимуть по-новому: хто залишиться

Кабінет міністрів України затвердив нові правила атестації закладів вищої освіти.
Зокрема, методологія оцінки ЗВО змінюють задля того, аби відсіяти неефективні виші.
"Звісно, що кошти мають отримати найкращі – хто показує високий рівень досліджень, у кого є перспективи розвитку, хто зміг інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір тощо. Визначити цих найкращих якраз і повинна державна атестація – основні її правила прописані в прийнятій Урядом постанові", - пояснила очільниця відомства Лілія Гриневич.
Однією з найважливіших речей, закладених у документ, є те, що оцінюватимуть наукову діяльність не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів, - повідомили в прес-службі Міністерства освіти України.
Такими напрямами будуть:
1. Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина)
2. Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека)
3. Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво)
4. Суспільні науки(журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування)
5. Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я)
6. Математичні науки та природничі науки(математика та статистика, природничі науки)
7. Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології)
Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:
- кадровий склад
- фінансування (за загальним і спеціальним фондом)
- обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання
- кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science», де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
- кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science»;
- кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science».
Відповідно до своєї наукової значимості університет отримуватиме клас: А, Б, В, або такий, що взагалі не пройшов атестацію.
За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні; у групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні; у групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.
Атестація проводитиметься не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного ЗВО. Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти – окрім коледжів. Для державних та комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних ЗВО – за ініціативою закладу.
Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших профільних установ.
Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.
Нагадаємо, Київ виділив найбільше коштів на впровадження концепції Нової української школи.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.