Після потопу: як треба карати за злочини проти пам'яток архітектури

-Ось чому необхідно, якомога швидше приймати наш законопроект 8202, підготовлений з ініціативи мера столиці і розроблений Олексієм Рєзніковім, Миколою Княжицьким, Ігорем Луценком, Олександром Никоряком, Іриною Черненко і мною, - написав Дмитро Білоцерковець у Фейсбук.

Нічна стихія оголила фасад будівлі пам'ятки архітектури готелю «Кане», який у минулому році згорів під час пожежі. Кияни ще знають цю будівлю як колишній Центральний гастроном на Хрещатику. Ми всі здогадуємося, що ця пожежа могла бути не випадковістю, адже власники намагалися презентувати проект будівництва споруди, схожої на ЦУМ, замість пам'ятника архітектури.

Сподіваюся, що колеги, нарешті, зрозуміють, чому терміново необхідно приймати цей законопроект і тим самим дати повноваження місцевій владі.

Нагадаю основні інновації законопроекту:

1. Викуп будівлі при порушенні правил експлуатації об'єктів культурної спадщини. Передбачена процедура примусово викупу. Спочатку власник об'єкта отримує попередження з переліком порушень, які повинен усунути. Разом з попередженням він отримує договір на викуп об'єкта. Якщо власник ігнорує зауваження, суд може зобов'язати його продати будівлю. Пріоритетне право викупу в такому випадку віддається містам, але й з ініціативи держави, такий об'єкт так само може бути викуплений.

2. Штраф за недбале ставлення та доведення об'єктів культурної спадщини до стану руйнації. Збільшення штрафів за проведення будь-яких незаконних робіт на таких об'єктах, а так само штрафи, за незаконне розміщення реклами, без згоди органу місцевої влади.

3. Збільшити кримінальну відповідальність за нанесення шкоди або знищення будівлі з 3-х років обмеження волі до 6-ти.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.