Нова українська школа: що очікує на батьків

Нова українська школа: що очікує на батьків

Незабаром починається новий навчальний рік, і батьків школярів хвилюють такі питання: чи здавати гроші на ремонти в навчальних закладах, чи повинні батьки фінансувати роботу прибиральниць та охоронців з власних кишень, звідки взяти гроші на шкільну форму та чи купувати її взагалі. Директор Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян відповіла на найактуальніші питання батьків під час «прямої лінії» у КБУ «Контактний центр міста Києва» 1551.

Нова українська школа

За шкільні парти цього навчального року вперше сядуть понад 34 тис. маленьких киян. Усі вони вчитимуться 12 років. Адже саме такий термін передбачає для отримання середньої освіти Нова українська школа (НУШ).

- НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами, - зазначається на сайті Міністерства освіти і науки України.

Майбутні першачки сидітимуть за індивідуальними одномісними партами. Вчитимуться вони у креативному середовищі замість звичайних класів.

- Ми розпочинаємо Нову українську школу. Для створення нового простору в Новій українській школі в Києві з міського бюджету виділено 142 млн грн для закупівлі нових меблів, обладнання, парт, облаштування нових місць для вчителів, які зможуть творчо навчати дітей, - розповідає Олена Григорівна.

Також Олена Фіданян повідомила, що Київ кошти має, тендери проведено, а виробництво не встигає за потребами міста. Тому облаштування нового освітнього простору у деяких районах триватиме ще й у вересні.

Нова українська школа передбачає, що оцінок у першому та другому класі не буде. Також у першому класі не буде домашніх завдань.

- Завдання Нової української школи - зробити школу затишною для дитини, щоб вона бігла туди, - розповідає Олена Григорівна.

Охоронці та прибиральники

Під час «прямої лінії» до Олени Григорівни звертались батьки з проханням провести ремонт у навчальному закладі, запитували, чому місто не сплачує за охоронців у школах, адже за це доводиться сплачувати кошти батькам.

Пані Фіданян зазначила, що батьки не зобов’язані здавати гроші ні на ремонти, ні на охоронців. Щороку місто проводить ремонти у навчальних закладах згідно з планом. Проте, звичайно, не може одразу профінансувати перетворення усіх столичних закладів освіти на казкові палаци. Те саме стосується й охорони: місто фінансує роботу вахтера. Також усі столичні школи обладнано «тривожними кнопками». А от вимагати від батьків гроші на оплату роботи охоронців адміністрація права не має.

- Відповідальність за кошти несе як той, хто бере, так і той, хто дає, - резюмувала пані Фіданян.

У групі «Батьки SOS» учасники скаржились на те, що у навчальних закладах їх змушують або здавати гроші на прибирання класу, або самостійно прибирати. Адже начебто це не входить до компетенції прибиральниці.

Проте в тій самій групі учасники виклали посадову інструкцію шкільної прибиральниці, де чорним по білому написано, що до її обов’язків входить прибирання шкільних кабінетів. Дійсно, за радянських часів у школах учні самостійно прибирали кабінети з 5 класу, і це не входило до обов’язків прибиральниці та не фінансувалось. Проте часи, на щастя, змінюються, і батькам можна порадити більше цікавитися своїми правами, щоб на незнанні прав не вдавалося маніпулювати зацікавленим у цьому особам.

Про шкільну форму….

Років 50 тому нікому і в думку не могло прийти, щоб відвідувати школу вдягненим не по формі. Коричнева шерстяна сукня та білий або чорний фартух – наряд школярки протягом всієї її шкільної кар’єри. Пізніше, уже в незалежній Україні коричневу сукню замінили вишневим або зеленим піджаком з чорною спідницею – для дівчат і чорним брюками – для хлопців. Останні років 10 – синя та чорна шкільна форма була у найбільшому тренді. Борці за шкільний дрес-код наполягають, що так начебто діти менше відволікатимуться та уважнішими будуть замість того, щоб розглядувати чуже вбрання. Проте прямого зв’язка між шкільною формою та успішністю учня – нема. Тобто невипадково у фінських школах не існує форми, діти можуть приходити навіть в піжамах до школи,  проте фінська освіта вважається кращою.

Обов’язок ходити у шкільній формі регламентував указ Президента від 12 червня 1996 р., а також Постанова Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 р. “Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти”. Проте останніми роками батьки-активісти активно пишуть петиції та прохання відмінити шкільну форму. Наприклад, автор петиції на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента  України, Олена Бондаренко, пише:

- На наш погляд, зміст цих нормативних документів 1996 року є дискримінаційним, порушує права дітей та батьків. Указ Президента Кучми ухвалено для забезпечення дітей недорогою шкільною формою, а соціально незахищені категорії населення мали отримувати її безкоштовно. Цього не відбувається. Нині шкільна форма є настільки дорогою, що суттєво позначається на бюджеті родин, які мають дітей шкільного віку.

Після активної роботи батьків-активістів, лід почав танути… У кінці минулого року Виконавчий орган Київської міської ради видав наказ № 929 «Про шкільну форму». В якому значиться, не допускати педагогічним працівникам закладів освіти не допускати порушення етики спілкування з учасниками освітнього процесу щодо використання шкільної форми здобувачами освіти. Тобто, якщо дитина ходить без шкільної форми, вчитель не має права її не допускати до занять, кричати чи принижувати її гідність.

- В місті Києві немає обов’язкової шкільної форми. Але Указ Президента про шкільну форму ніхто не скасував, він є діючим. Тому ми пішли демократичним шляхом: ми дозволили батькам самостійно вирішити вони хочуть шкільну форму або ні. Навіть в межах одного закладу ми дозволяємо, щоб різні класи ходили по різному. У нас немає єдиної вимоги, - коментує Олена Фіданян.

До речі, якщо у вашій школі існує шкільна форма, а ви проти того, щоб ваша дитина її носила, ви маєте право написати заяву, що ви не змушуватимете вашу дитину ходити у шкільній формі. Зразок такої заяви виклали у групі «Батьки SOS».

- Гнітити, вимагати від дитини, яка ходить без шкільної форми, її наявність, ніхто не має права. Що можна взагалі вимагати від дитини? Наявність або відсутність шкільної форми – це думка та бачення батьків, це батьки мають гроші і приймають для себе рішення, в чому має ходити дитина, - пояснює Олена Фіданян.

Що хочеться сказати ще, якщо малеча – ходить у шкільній формі з задоволенням, то підлітки починають через це сваритись з батьками. Пам’ятаю особисто, скільки з’їла батькам нервів через небажання носити шкільну форму. А батькам робили зауваження у школі вчителя, яких у свою чергу сварив директор через те, що учні ходять без піджаків. Тому вважаю, що цю «зрівнялівку» пора залишити у минулому.

«Вечірка» бажає школярам, теперішнім та майбутнім, лише приємного та цікавого навчання.