У Києво-Печерському заповіднику створять музей на місці сенсаційних розкопок
Нещодавно вчені виявили кам'яну стіну часів Київської Русі, якою була огороджена верхня частина Києво-Печерської лаври. Ця знахідка цікава тим, що в Україні нині відомі лише три кам'яні оборонні стіни часів Київської Русі. На сьогодні саме в Києві наявні майже півтора десятки кам'яних будівель часів Русі, тому знахідка ще однієї споруди - це справжня сенсація.
Про це розповів завідувач науково-дослідним сектором археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника кандидат історичних наук Сергій Тараненко у інтерв’ю «Фактам». Нагадаємо, що у липні в лаврі почалися розкопки, і на глибині майже півтора метра знайдено фундаменти унікальної оборонної споруди. Про це «Вечірка» повідомляла читачам.
Сергій Тараненко розповів, що вперше залишки стіни, яка оточувала в давнину Верхню лавру, віднайшли в 1951 році. Але, що трапилося із знахідкою - невідомо. У наступні роки вчені двічі намагалися розшукати ці залишки. Тому нині першочерговим завданням було виявити ці фундаменти. Скориставшись «дідівським» методом, науковці пробурили 27 отворів в землі, копали й лопатами. І от в п'яти місцях монастирського саду вдалося дістатися фундаментів древньої стіни. Наразі довжина знайдених рештків оборонного монастирського муру (його фундаментів) зафіксована на ділянці довжиною трохи більше 200 метрів.
Мур навколо лаври збудували заради престижу?
Сергій Тараненко також припустив, що гострої необхідності в створенні оборонної стіни у лаври в давні часи не було. Стіну збудували, вочевидь, заради престижу. В слов'янській традиції було зводити оборонні споруди з землі і дерева. У такий спосіб було створено оборонний вал навколо Києва.
Зі слів вченого, побудувати кам'яну стіну в давнину означало підкреслити своє багатство, імідж. Резиденцію Київського митрополита, що знаходилася в Софійському монастирі, обнесли парканом з плінфи (цегли) - щоб підкреслити високий статус споруди. Печерський монастир теж пішов на досить значні витрати заради будівництва стіни. В Україні нині розкопаний лише один подібний об'єкт княжої доби - монастир в Переяславі, який теж мав кам'яну огорожу. Судячи з плінфи та аналізу будівельного розчину, огорожу навколо лаври спорудили в кінці XII початку XIII століть. Щоб зменшити вартість муру, зовні його (а також фундамент і цоколь) виклали з плінфи, а порожнечу заповнили камінням і будівельним сміттям (битою плінфою), скріпили все це вапняним розчином. Висота цієї споруди могла становити три, максимум чотири метри.
Що знайшли під час розкопок у Києво-Печерській лаврі
Сергій Тараненко поінформував, що під час розкопок було знайдено фрагменти браслетів, пряжку, князівські пломби зі свинцю. Археологи використовували металошукач. Фрагмент недорогої речі – крученого з бронзи браслету також було знайдено при розкопках.
Фрагменти браслету
Це тогочасна (ХІ –ХІІ століття) імітація коштовних браслетів із срібла. Вдалося розшукати й фрагмент імітації іншого дорогого браслета - зробленого з з'єднаних між собою пластин. Ці пластини прикрашалися зображеннями різних жанрових сцен і орнаментами. Оригінальні браслети такого типу робилися під замовлення і коштували ще дорожче, ніж плетені. А імітації виготовлялися за допомогою лиття з недорогих матеріалів. Фрагмент імітації, знайдений під час нинішніх розкопок, ймовірно, зроблений зі сплаву олова та свинцю. Серед знахідок є ще й дві князівські свинцеві пломби, які використовували для обліку, коли купці платили податки князю. Мішки з товаром опечатувалися пломбами із зображенням герба володаря. У кожного князя був свій герб. Науковці поки не можуть впевнено сказати, чий герб на даних печатках.
Князвіські пломби
Сергій Тараненко повідомив, що в кінці серпня, або на початку вересня буде законсервовано розкопані фрагменти фундаментів монастирського муру . Їх засиплють піском, укриють спеціальними матами і особливою плівкою. А наступного літа дослідження буде продовжено.
Вчені хочуть створити музей на місці розкопок
З огляду на особливу цінність цього об'єкта, вчена рада Києво-Печерського національного історико-архітектурного заповідника прийняла рішення домагатися музеєфікації залишків стіни і всього Митрополичого саду. Державі запропоновано виділити кошти на будівництво павільйону над фундаментами стіни. Там планують влаштувати інформаційний центр з історії цього місця. Адже крім древньої фортифікаційної споруди там знайдено залишки майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври (будувався в 1070-х роках), кузня XIII століття, поховання скіфського юнака 15-16 років (у нього проломлений череп), виявлено досить багато скіфської кераміки VI - IV століть до нашої ери - схоже, скіфи зупинялися в цьому місці, кочуючи зі своїми стадами. До слова, в кінці 1990-х років під час розкопок руїн Успенського собору лаври були знайдені залишки житла пізньої Трипільської культури.