«Термінатор» стане Захаром Беркутом: які українські романи зацікавили режисерів

Ідеї для нових кінопроектів часто знаходять у книжках. З 10 найкасовіших фільмів 2017 року у світовому прокаті шість є екранізаціями.
Українські кінематографісти також все частіше звертається до літератури. Так, минулого року вийшли картини «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи та «Сторожова застава» за мотивами роману Володимира Рудьковського. Така співпраця зазвичай йде на користь обом індустріям: якщо книжка популярна, шанувальники підуть подивитися, як її втілив режисер. А якщо менш відома – ті, кому сподобалася екранізація, можуть прочитати чи перечитати першоджерело. Знайомимось із проектами, які знімають чи збираються знімати за творами українських авторів.
Франко поза часом

Повість Івана Франка (що вже була екранізована у 1971 році Леонідом Осикою) привабила режисера Ахтема Сеітаблаєва («Кіборги», «Хайтарма»), і влітку на Закарпатті він розпочав зйомки масштабного історичного фільму.
- Сценарій відрізняється від оригіналу. Дозволили собі розширити лінії деяких персонажів, додати нових, але зберегли головну тезу. Класика є актуальною в будь-який час, бо в ній закладені базові людські речі - кохання, зрада, намагання людини зберегти власну гідність, - розповів Ахтем Сеітаблаєв. - В цьому творі Івана Франка, як на мене, простежується ідеологічний конфлікт – але не між монголами і тухольцями, а між Тугар Вовком, боярином цієї землі, і місцевою громадою. Ідеї громадянського суспільства, єднання, самовідданості та чесності - це надзвичайно сучасно.
За сюжетом, коли монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху, і зупиняється біля Карпат, брати Беркути потайки звільняють полонених. Хан вирішує помститися і знищити карпатські поселення, знаходить зрадника серед місцевих. Однак невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити ворога.
В роботі над стрічкою задіяна міжнародна команда – співрежисером став американець Джон Вінн, а у головних ролях зайняті іноземні зірки: Захара Беркута зіграє голлівудський актор Роберт Патрік (робот у «Термінаторі-2»), його дружину Раду - ірландка Елісон Дуді (Ельза Шнайдер у стрічці «Індіана Джонс і останній хрестовий похід»), Тугара – шотландець Томмі Фенаган (Моррісон у «Хороброму серці»), його доньку Мирославу - Поппі Дрейтон (Мадлен Еллсопп у «Аббатстві Даунтон»). Серед українських акторів побачимо Андрія Ісаєнка та Віктора Жданова («Кіборги»), Олега Волощенка(«Сторожова Застава»). Прем’єра стрічки запланована на 2019 рік.
- Саме анімація дає можливість показати яскравий світ української міфології. Робота над проектом триває вже п’ятий рік. Ми намагаємося передати не стільки сюжет, скільки ідеї твору. «Мавка» розкриває всю глибину головної героїні, їх історію кохання з Лукашем, розповідає про екологічні проблеми, і водночас сповнена пригод, гумору, легкості, всього того, що ми любимо в мультфільмах, - пояснює креативний продюсер Film.UA Анна Єлісеєва.
Паралельно з анімацією, компанія зробила книжкову серію «Всесвіт Мавки», що включає перевидання «Лісової пісні» українською та англійською мовами, хрестоматійний виклад поеми для дітей та скетчбук із героями фільму, випускає колекцію одягу, прикрас. Та розпочала еко-акцію «Дім для рисі», коли 5 гривень із придбаного екземпляру книг йдуть на захист цієї червонокнижної тварини. Власне, рідкісні рослини та тварини, як і проблема вирубки лісів, також будуть показані в «Мавці». Її прем’єра запланована на 2020 рік.
Це вже третя екранізація твору Жадана після «Депеш Мод» і «Любові стане на всіх». Головний герой Герман змушений повернутися до свого рідного містечка на Донбасі. Йому доведеться захищати сімейний бізнес, стару бензоколонку у боротьбі проти рейдерів, які захоплюють землю, перетворюючи її на кукурудзяні поля та залізницю.
- Назва фільму пояснює відчуття, яке виникає на тій землі. Велика частина території України – це степова зона, що історично називалася Дике Поле. Ця назва також нагадує вестерн, елементи якого має й наш фільм, - каже режисер Ярослав Лодигін.
Зйомки стрічки проходили в Старобільську (Луганська область) та Києві. Германа зіграв актор Молодого театру Олег Москаленко, також у стрічці можна буде побачити Олексія Горбунова і самого Сергія Жадана. Прем’єра картини відбудеться 8 листопада.
- Мене зачепив магнетичний образ головної героїні. Сам роман написаний в 2007 році, в ньому відчувається потужний дух 90-х. Але хотілося робити кіно про сучасну Україну, і ми перенесли дії в наш час. В романі неймовірна кількість кримінальних персонажів, які оточували Серафіму. З них залишила трьох основних героїв, на яких сконцентрована дія і сама історія головної героїні, - поділилася Марися Нікітюк.
За словами режисерки, під час роботи над фільмом вона консультувалася з хіміками, фармацевтами, юристами, криміналістами, щоб відтворити все максимально достовірно. А також розбиралася у психології героїня – чому і навіщо вона це робила. Наразі розпочалися зйомки, а в кінотеатрах стрічку покажуть у 2019 році.
Людина в жорнах історії

Літературна основа приваблює творців не лише повнометражних фільмів, а й серіалів. Згадаємо успіх 4-серійного «Століття Якова» за романом Володимира Лиса, що отримав премію «Телетріумф» в номінації «Кращий телевізійний фільм/міні серіал». Серед сучасних цікавих проектів «в розробці» - серіал «І будуть люди» за однойменним романом-епопеєю Анатолія Дімарова.
- В творі, який охоплює першу третину 20 століття, 1900-1933 роки, йдеться про кілька поколінь українців – простих людей, на яких історія сходить як лавина, вони не є її творцями, а скоріше жертвами. В цих умовах герої намагаються вижити, зробити правильний вибір, прийняти ту чи іншу сторону у війні, якої вони не хотіли, інколи мусять зраджувати самих себе чи інших. Ця історія суголосна сучасності – ми так само кинуті у війну, живемо в умовах невизначеності, - зазначив письменник Тарас Антипович, що працював на сценарієм серіалу. - Анатолій Дімаров надзвичайно любить людей, усіх своїх героїв – від священників і господарів, яких “пресують” як куркулів, до комсомольців і комуністів, які не відають, що творять. До всіх у нього батьківська поблажливість із розумінням, що вони є жертвами історії. Так само й ми не ставимо ідеологічних акцентів, головним є відносини між людьми. Сам Дімаров народився в 1922 році, пережив Голодомор, воював у Другій світовій. В нього було насичене життя, помер у 92 роки. Роман вперше вийшов у 1960-х, але ми взяли за основу його другу версію, видану у 2000-х, що включає опис Голодомору.
За задумкою, буде 12 серій, в центрі кожної з яких – один герой, але всі вони пов’язані між собою. Серед головних тем – проблема винищення українських сіл, важливість порозуміння, толерантності та мирного вирішення конфліктів. Зараз серіал подали на конкурс кінопроектів патріотичного спрямування від Мінкультури.
За словами продюсерки Олесі Лук’яненко, є попередні домовленості про підтримку серіалу каналом СТБ, який надасть також ефірний час. В разі успішного конкурсного відбору зйомки планують розпочати у 2019 році.
Нагадаємо, до музеїв Києва можна завітати безкоштовно.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.