Юлія Єлістратова: «Триатлон – це стиль життя»

Юлія Єлістратова: «Триатлон – це стиль життя»

На перший погляд, уявити цю тендітну, усміхнену дівчину у ролі представниці одного із найважчих видів спорту – триатлону, досить  складно. Проте Юлія Єлістратова вже багато років є однією з найкращих у цій дисципліні не лише в Україні, а й у світі.

- Юліє, памятаєте як усе розпочиналося?

- До 12 років я захоплювалася танцями, однак через мою гіперактивність мама «додала» до занять ще й плавання. Оскільки басейн, де я тренувалася, закривався на літній сезон, тренер запропонувала легку атлетику на цей період. В мене добре виходило й бігати, а потім до усього цього додалися заняття на велосипеді. Ось так я мимоволі й почала займатися триатлоном. Про інший вид спорту навіть не задумувалася.

- Чим же полонив ваше серце триатлон?

- Якщо коротко, то його комплексністю. Триатлон об'єднує в собі три дуже цікаві і абсолютно не схожі між собою дисципліни, що дозволяє гармонійно розвиватися організму. Він належить до циклічних видів спорту, робить спортсменів витривалими і функціонально сильними. Комплексність дисципліни і зміна видів не дозволяє сумувати: завжди можна переключити увагу на інший вид і урізноманітнити місця тренувань. Триатлон для багатьох не просто заняття спортом, а стиль життя. Він загартовує і формує характер, дозволяючи людині одночасно дбати про розвиток духу, розуму і тіла.

- У багатьох інтерв’ю своєю «ахілесовою п’ятою» в триатлоні ви називаєте плавання. А яка з дисциплін є вашою сильною стороною?

- У плаванні, дійсно, мої результати трохи слабші. Просто основи цього виду спорту закладаються у ранньому віці, а я почала займатися аж у 12 років. А ось у двох інших дисциплінах у мене показники майже на однаковому рівні. Можливо, трохи ліпшим є біг, оскільки це завершальний сегмент змагань. Якщо під час їзди на велосипеді я десь розраховую силу, то протягом бігу завжди викладаюсь на повну.

- А якби не спорт, яку б справу обрали головною у житті?

- Власне, освіту я здобула економічну. В якості хобі є спортивним менеджером, але…лише для себе та кількох приятелів-триатлоністів. Останнім часом мене інколи залучають до громадської діяльності під час організації деяких змагань, також мені подобається вивчати іноземні мови. Наразі досконало володію англійською та маю базові знання з польської. Але  хочу також опанувати іспанську та італійську, вони мені подобаються. Крім того, захоплююсь фотографією. Це ніби така собі віддушина. Коли емоції переповнюють, неважливо негативні вони чи позитивні, беру фотокамеру і рушаю робити знімки.

- Як розціните популярність триатлону в Україні?

- Він швидко набирає обертів і активно розвивається. Наш вид спорту досить молодий, проте він встиг стати одним з найпопулярніших у світі, хоча в Східній Європі на слуху не так давно. У нас є кілька яскравих представників серед еліти, але поки частіше вдається перемагати на змаганнях європейського, а не світового штибу. Трохи складніша ситуація з молодими спортсменами, зате підростають перспективні діти, все більше змагань проводиться серед любителів триатлону, зростає кількість їх учасників

- Можете дати кілька порад початківцям-триатлоністам?

- В першу чергу, важливо знайти хорошого тренера. Не варто форсувати зусилля,  краще починати з коротких дистанцій. Рекомендую ставити проміжні цілі, досягнення яких буде мотивувати на подальший розвиток. Необхідно також чітко розуміти різницю між інтенсивними і технічними або відновлювальними тренуваннями.

Нагадаэмо, у Києві понад 25 залів готують нових зірок боксу.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.