Репортаж з Бабиного Яру: скорботні пісні навколо ромської кибитки

Сьогодні біля пам'ятника «Ромська Кибитка» у Бабиному Яру шумно та голосно – молоді жінки у різнокольорових сукнях з чорним, як перо ворона волоссям, поважні чоловіки у яскравих сорочках, маленькі кучеряві діти. У руках вони всі тримають ромські прапорці.


Це нащадки розстріляних на цьому самому місці фашистами понад 70 років тому представників ромської національності. В Україні нацисти знищили понад 100 тисяч ромів.
Під Києвом на початку війни стояло чотири табори ромів. Фашисти їх одразу зігнали на розстріл у Бабин Яр. Крім того, німці знищували осілих ромів.
Меседж сьогоднішнього заходу – цю страшну трагедію не можна забувати. Роми – люди з відкритим серцем.
Організатори заходу - Міжнародна громадська організація ромів «КЕТАНЕ» та Ромська рада України, за підтримки Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації, Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження».
День пам’яті жертв голокосту ромів відзначається 2 серпня. Саме в цей день 1944 року в нацистському таборі смерті Освенцим в газових камерах були вбиті 2897 ромів. Загалом лише в цьому канцтаборі загинуло понад 20 тисяч ромів.
Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури висловив слова скорботи:
- Хочу висловити слова співчуття та глибокого жалю стосовно того, що сталось тут у трагічні роки Другої світової війни. Жодна інша нація не мала таких втрат, якщо говорити у соціологічно-статистичних вимірах. Такі трагедії ми повинні всі разом пам’ятати заради багатьох моментів: заради того, щоб таке не повторилося, заради того, щоб душі загиблих знайшли спокій.
Відвідав захід і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
- Сталося так, що у 20 столітті саме на нашій українській землі відбулися кілька геноцидів організованих і нацистським режимом, і комуністичним. Жертвами цих геноцидів стали і українці, і євреї, і роми, і кримські татари. І всі ці трагедії – це історія України. Місце, де ми знаходимося, є надзвичайно символічним. Це місце, де було вбито тисячі людей різних національностей. Це місце стало жахливим символом жахливого злочинного нацистського тоталітарного режиму. Переконаний, що такі місця як Бабин Яр мають нас єднати. Вічна пам’ять жертвам Бабиного Яру, - закликав присутніх В’ятрович.

І хоча це скорботна дата, скорботний захід, але роми – народ, який не може навіть сумувати без пісні. Тому з імпровізованої сцени залунали сумні пісні.

Медіатор Валентина Золотаренко працює у Міжнародному фонді «Чіріклі». Вона є «місточком» між ромами та державними органами. Запитую, чи важко бути ромом в Україні.
- Важко. Під час війни люди рятували ромів, а зараз дискримінують. Останнім часом ситуація ускладнилась, але ми проводимо роботу з поліцією, державними органами. Я дуже радію, що сучасні молоді роми зробили великий крок – намагаються поступати у виші, об’єднуються у громадські організації. Але є люди, які не мають взагалі освіти. Ці роми живуть переважно на Закарпатті та Одещині. Є люди, які готові працювати, прибирати, але їх не беруть навіть двірниками, - розповідає Валентина.
Правозахисниця Олена Фюдр бачить вихід із складної ситуації з ромами в Україні – квоти на великих підприємствах для людей цієї національності. Навіть не освічені роми могли б виконувати певну роботу. У такому випадку знизиться рівень злочинності серед представників цієї спільноти, адже вони б мали заробіток та можливість прогодувати родини.