У Кабміні вирішили обмежити доходи адвокатів

Так, пропонується замінити слова «правова» на «правнича», «з питань права» на «у галузі права», «встановлюється» на «визначається», «інвалід» на «особа з інвалідністю» тощо. Але є й вельми цікаві.

Зокрема, у ст.65 Кримінального процесуального кодексу з’являється згадка про новий статус особи у провадженні: «Свідок, щодо якого існують підстави вважати його причетним до вчинення кримінального правопорушення». Його допит має відбуватися за обов’язкової участі адвоката. З огляду на те що саме слідчий чи прокурор повинен залучити такого захисника, очевидно, вони й вирішуватимуть, чи потрібен під час розмови «третій зайвий».

Який у тому сенс — незрозуміло. Адже докази, що були отримані в ході такого допиту, мають визнаватися недопустимими, якщо таку особу надалі буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні (ч.3 ст.87 КПК). Можливо, це спробують банально обійти шляхом відкриття іншого провадження.

З Господарського процесуального кодексу приберуть ст.337, що визначає порядок застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України для фізичної особи — боржника. Логіка в цьому є, оскільки в господарському судочинстві фізичні особи участі не беруть. Хоча є фізичні особи — підприємці або посадовці, до яких підприємство пред’явило позов про відшкодування збитків.

У цивільному судочинстві така норма залишається і навіть розширюється коло випадків, коли діятимуть такі обмеження. Зокрема, заборона на виїзд може застосовуватися до осіб, які ігнорують рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню. Отже, приватний чи державний виконавець зможе звернутися із відповідним поданням до суду за місцем виконання рішення, включаючи й рішення суду господарської або адміністративної юрисдикції.
З’являється і право на оскарження ухвал про скасування цього заходу. Відповідно, визначається ставка судового збору за подання такої заяви — 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дуже просто в документі, що налічує кілька десятків сторінок, було заховати норму про скасування пільги зі сплати судового збору для споживачів. Для цього вистачило кількох малопомітних слів: «ч.3 ст.22 закону «Про захист прав споживачів» виключити». Але саме це положення й передбачало такі пільги.

Якби Уряд уніс окремий проект під назвою «Щодо скасування пільг зі сплати судового збору для споживачів», звісно, він був би приречений на провал. Адже нардепи не захотіли б, особливо у передвиборчий період, накликати на себе гнів громадян. А під пологом інших правок можна спробувати протягнути таку норму, уникаючи розголосу.

Чимало змін, і не лише термінологічних, зазнає закон «Про безоплатну правову допомогу». Насамперед її надаватимуть тільки в судах. Інші державні органи, органи місцевого самоврядування та інші особи вже не матимуть стосунку до такої, тепер уже правничої допомоги.

Далі Уряд збирається звузити коло тих, хто зможе розраховувати на безоплатну допомогу. Наприклад, з’явиться уточнення, що середньомісячний дохід особи буде розраховуватися «відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції». М’яко кажучи, дивно, що це відомство залучене до вирішення суто економічних питань. Незрозуміло, чим ця величина може відрізнятися від середньомісячного доходу, що обчислюється для надання соціальних пільг чи субсидій.

Обмежуються права внутрішньо переміщених осіб: аби розраховувати на правничу допомогу, вони обов’язково мають стати на облік. Крім того, вторинну допомогу їм надаватимуть безоплатно тільки з питань, пов’язаних із захистом та дотриманням прав, визначених законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Наразі такого уточнення немає.

Доволі дивною є й умова захисту осіб, яких вважають затриманими. Їм допомагатимуть тільки тоді, якщо порушуються їхні права, гарантовані Конституцією та міжнародними договорами. А хіба сам факт обмеження волі не є таким порушенням?

Аналогічна умова передбачена для осіб, які перебуватимуть під вартою або для яких є обов’язковим призначення адвоката. Щоправда, тут можна говорити навіть про певне розширення обсягу допомоги, оскільки за таких обставин вони можуть розраховувати на всі правничі послуги, передбачені ч.2 ст.13 цього закону.

До кола тих, кому надаватимуть безоплатну допомогу, додано осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Водночас для половини суб’єктів установлюється додаткове обмеження: по допомогу можна звернутися не більш як 6 разів протягом бюджетного року та отримати її не більш ніж за 6 дорученнями/наказами одночасно. Тобто якщо особа вибере квоту на початку року, то потім їй доведеться самій винаймати адвоката.
З’явиться у законі й нова ст.261, яка окреслить не тільки права, а й обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу. Серед останніх — вимога нести всі необхідні витрати: сплатити судовий збір, поштові витрати, оплачувати дослідження, експертизи тощо. І навіть повідомляти про наявність інфекційної хвороби! Цікаво, якщо особа захворіє на ГРВІ, їй припинять надавати допомогу чи просто зобов’яжуть носити маску?
Подбав Уряд і про членів Вищої ради правосуддя. Їм будуть надані такі самі гарантії недоторканності, як і суддям. Також члену ВРП та його сім’ї гарантуватимуть безоплатне медичне обслуговування, забезпечення службовим житлом на час перебування на посаді, окремим кабінетом та необхідними для роботи засобами.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.