Скоро частину киян відключать від телебачення
В Україні переходять на новий телевізійний стандарт. Що від цього виграють та що можуть втратити споживачі?
Частина киян може залишиться без телебачення взагалі. Йдеться, насамперед про тих легковажних глядачів, хто знехтував численними попередженнями телевізійників – не підключився вчасно до кабельних мереж або не придбав приймача для прийому цифрового телебачення (тюнера).
В Україні настає ера цифрової телевізійної революції! З 1 серпня у столиці та на Кіровоградщині, а за місяць потому – в інших регіонах почнуть поетапно відключати аналогове телебачення. Цифровий телевізійний сигнал стане доступним тільки тим глядачам, хто озброїться відповідним обладнанням. Без нього всі ті громіздкі антени, через які досі ловили сигнал жителі невеликих міст і сіл, стануть просто непотрібним залізяччям.
Наша країна ще в 2006 році пообіцяла своїм європейським та міжнародним партнерам перейти на більш якісне цифрове мовлення до середини 2015 року. У 2012-му була проведена певна підготовча робота: держава за бюджетні кошти закупила і безкоштовно передала малозабезпеченим майже 900 тисяч приймачів цифрового телебачення.
З того часу дедлайн кілька разів відкладався. Спершу – на рік, потім – ще на півроку, потім – знову… Останній раз – на місяць, з 1 липня на 1 серпня. Українці так звикли до постійних відтермінувань, що дехто й нині не дуже вірить в рішучість намірів уряду. Про необхідність здійснити повний перехід на цифрове мовлення влітку ц. р. чиновникам Нацради з питань ТБРМ нагадав Президент України Петро Порошенко під час проведення наради з питань протидії інформаційній агресії. Частоти, що звільняться, будуть ефективно використані при розбудові мереж мобільного зв’язку четвертого покоління, особливо, в регіонах, де його якість залишає бажати кращого.
На жаль, у справі «цифровізації» Україна пасе задніх навіть серед своїх сусідів – що вже казати про Західну Європу та світ. В принципі, зрозуміло: левову частку витрат, які пішли б на соціальні потреби, з’їдає військовий бюджет. Білорусь повністю перейшла на «цифру» у травні 2015 року, а на початку 2016-го остаточно відмовилася від аналогового телебачення. У 2015-2016 роках перейшли на цифрове мовлення Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, в середині липня 2018 року аналогове мовлення вимкнули в Узбекистані. Країни Балтії перейшли на цифровий стандарт ще раніше: Латвія і Естонія – в 2010-му, Литва – у 2012-му.
Сьогоднішні існує декілька способів прийому телебачення: ефірне, кабельне і супутникове мовлення. В Україні всі вони присутні приблизно в рівних частинах. Тепер ефірний аналоговий сигнал пропонують замінити цифровим.
Зауважимо: для власників супутникових тарілок і абонентів кабельного телебачення процес пройде непомітно. Решті потрібно буде «розкошелитися» на тюнер. В середньому його вартість сьогодні становить 400 грн. Проте й ті зі співвітчизників, для кого ця сума виявиться непідйомною, без телевізійного сигналу не залишаться. Новий національний план переходу на цифрове телебачення передбачає, що питаннями малозабезпечених громадян будуть опікуватися місцеві органи влади. Дефіциту обладнання в торговельних мережах немає, тим більше, що нещодавно Нацрада звернулася як до провідних національних мереж, які торгують електронікою, так і до дрібних магазинів. І попередила про можливий підвищений попит на тюнери й телевізори, які можуть приймати ефірне телебачення у стандарті DVB-T2 (MPEG-4). Причому, різні: від найдорожчих до найдешевших, аби максимально задовольнити попит населення на необхідне оснащення для прийому цифрового телевізійного сигналу.
Цифрове мовлення в Україні розпочалося в 2011 році. Приблизно тоді ж почали завозити телевізори, які приймали цифровий телевізійний сигнал стандарту DVB-T2, завдяки вмонтованому тюнеру. Точніше, в них були два приймачі: для прийому і аналогового, і цифрового сигналів. Сьогодні майже кожен телевізор, який зустрічається в торгівлі, обладнаний тюнером, який працює в згаданому діапазоні. Тобто, власники таких телевізорів теж можуть засипати під телевізійну картинку спокійно.
Що ж отримає пересічний споживач? По-перше, збільшення кількості каналів. Сьогодні в ефірі вже доступні для перегляду 32 канали у цифровій якості: 28 загальнодержавних та 4 регіональні. Крім того, у Києві на 41 та 43 телевізійних каналах розповсюджуються по 10 цифрових програм, які можна переглядати безоплатно. З часом їх кількість збільшуватиметься. По-друге, на глядача чекає телевізійна «картинка» кращої якості. На відміну від аналогового сигналу, вона не «шумить», однак може розсипатися на «кубики» за умов нестійкого прийому або погіршення погодних умов.
Планом поетапного відключення аналогового телебачення передбачені й винятки, повідомили в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. До окремого розпорядження не будуть відключатися області, які межують з Кримом і зоною АТО. Також поки що не відключатимуть регіональні аналогові мережі, які транслюють програми НТКУ (каналу «UA: ПЕРШИЙ»). Повністю ж завершити перехід від аналогового до цифрового мовлення в Україні Нацрада планує до травня 2019 року.
У компанії, яка впроваджує в Україні проект цифрового телебачення, стверджують, що їх цифровий сигнал покриває потреби 95% жителів України. Так це чи ні – наразі невідомо.
У Нацраді обіцяють найближчим часом визначити проблемні зони покриття цифровим сигналом, і при необхідності у визначених районах встановити додаткові і модернізовані системи мовлення. А там, де його немає, альтернативою ефірному цифровому мовленню на певний час може стати супутникове телебачення.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.