Кияни розповіли, чи потрібен їм Музей на Поштовій площі

Кияни розповіли, чи потрібен їм Музей на Поштовій площі

Кілька років тому під час будівництва нового торгівельного центру на Поштовій площі виявили залишки давнього Києва, що датуються XI-м століттям. Будівельні роботи були зупинені, щоб провести археологічні розкопки, під час яких знайдено унікальні залишки прибережного міського кварталу середньовічного Києва. Після трьох років боротьби активістів та археологів за збереження історичних пам’яток і будівництво музею на Поштовій площі, міська влада нарешті ухвалила рішення продовжувати повноцінні дослідження, а знайдені артефакти законсервувати і музеєфікувати на місці. 

"Вечірній Київ" вирішив дізнатися у киян, чи потрібен їм музей на Поштовій площі.

Андрій Миргородський, архітектор:

- За музей – двома руками. Черга за малим – що і як показувати. Ніхто далі пишномовних слів і гучних політичних заяв не пішов: немає ні концепції, ні ідеї, ні способу експонування знайденого. Ні грошей на музей, ні оргструктури музею...нічого. Хто б з археологів і музейників опустився на землю і почав створювати сценарій! А наявні офіційні робочі групи за кілька років народили НУЛЬ результатів! Може, у кого є пропозиції? Нагадаю лише одне – знайдені на Поштовій залишки будівель не можливо експонувати на відкритому повітрі, вони моментально розкладаються. Потрібні особливі приміщення. У цьому, на відміну від європейських розкопаних кам'яних фундаментів, у нас великі проблеми ...

Анатолій Колодний, заступник директора Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, професор: 
- Наукове відкриття, зроблене київськими археологами на Поштовій площі, необхідно зробити надбанням не тільки киян чи українців, а й усіх європейців, які переконалися б, що Україна – це Європа. Це цивілізований світ, який в Х столітті вже існував на рівні, а десь в чомусь і перевершував, деякі європейські країни.

Владислав Грезєв, ліцензіат та куратор TEDxKyiv, Голова та співзасновник ГО OPIR.ORG: 
- Сьогоднішнє рішення – нове, компромісне. Дуже багато гібридних позицій, які можна «викрутити» по-різному. Принципово те, що врешті по цьому кейсу є офіційно відповідальна особа від міської влади – Олексій Резніков (це депутати позиціонують як перемогу). До відома: позиція головного археолога цих розкопок і громади – тут має бути лише музей. Звісно, технічно реалізувати гібридний проект «ТЦ + збережена пам’ятка» можна. Ви таке бачили в розвинутих країнах? Наразі громадськість готує звернення до Петра Порошенка та Володимира Гройсмана з метою тиску на мера, щоб той ветував це рішення. Власне, на Поштовій вже розбиті намети. В будь-якому випадку лише увага громадськості й участь в процесі забезпечить адекватність результату. 

Семен Казаков, киянин: 
- На півночі Італії в місті Комо археологічна знахідка Le Terme di Como Romana знаходиться під п’ятиповерховим паркінгом. Супер рішення - знахідка захищена від знищення, і є де запаркуватися в центрі міста. В Берліні, наприклад, центральний залізничний вокзал віддали інвестору на реконструкцію, тепер це надсучасний і зручний вокзал плюс ТРЦ. Залучення бізнесу до міських проектів - поширена практика в Європі. І нема нічого страшного, якщо це додасть трохи комерції в проект. Чому не можна зробити музей на першому або -1 поверсі, а на 3-4х поверхах вище - ТРЦ? 

Дмитро Попов, киянин: 

- Я не проти музеєфікації розкопок, але в Києві діють музеї в жахливому стані. І якби мене запитали, на що я хочу витратити гроші в першу чергу, то вже точно не на музеєфікацію розкопок, яка нецікава більшість туристів і жителів. 

Анна Лопусєва, киянка: 

- Музей на Поштовій - це наш карт-бланш. Він може стати візитівкою Києва. Це наш доказ того, що Україна - правонаступниця Русі, а не якийсь там молодший брат на задвірках чужих імперій зі смішним «малоросійським» наріччям. 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.