Кияни розповіли, чи потрібен їм Музей на Поштовій площі
Кілька років тому під час будівництва нового торгівельного центру на Поштовій площі виявили залишки давнього Києва, що датуються XI-м століттям. Будівельні роботи були зупинені, щоб провести археологічні розкопки, під час яких знайдено унікальні залишки прибережного міського кварталу середньовічного Києва. Після трьох років боротьби активістів та археологів за збереження історичних пам’яток і будівництво музею на Поштовій площі, міська влада нарешті ухвалила рішення продовжувати повноцінні дослідження, а знайдені артефакти законсервувати і музеєфікувати на місці.
"Вечірній Київ" вирішив дізнатися у киян, чи потрібен їм музей на Поштовій площі.
Андрій Миргородський, архітектор:
- За музей – двома руками. Черга за малим – що і як показувати. Ніхто далі пишномовних слів і гучних політичних заяв не пішов: немає ні концепції, ні ідеї, ні способу експонування знайденого. Ні грошей на музей, ні оргструктури музею...нічого. Хто б з археологів і музейників опустився на землю і почав створювати сценарій! А наявні офіційні робочі групи за кілька років народили НУЛЬ результатів! Може, у кого є пропозиції? Нагадаю лише одне – знайдені на Поштовій залишки будівель не можливо експонувати на відкритому повітрі, вони моментально розкладаються. Потрібні особливі приміщення. У цьому, на відміну від європейських розкопаних кам'яних фундаментів, у нас великі проблеми ...
Анатолій Колодний, заступник директора Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, професор:
- Наукове відкриття, зроблене київськими археологами на Поштовій площі, необхідно зробити надбанням не тільки киян чи українців, а й усіх європейців, які переконалися б, що Україна – це Європа. Це цивілізований світ, який в Х столітті вже існував на рівні, а десь в чомусь і перевершував, деякі європейські країни.
Владислав Грезєв, ліцензіат та куратор TEDxKyiv, Голова та співзасновник ГО OPIR.ORG:
- Сьогоднішнє рішення – нове, компромісне. Дуже багато гібридних позицій, які можна «викрутити» по-різному. Принципово те, що врешті по цьому кейсу є офіційно відповідальна особа від міської влади – Олексій Резніков (це депутати позиціонують як перемогу). До відома: позиція головного археолога цих розкопок і громади – тут має бути лише музей. Звісно, технічно реалізувати гібридний проект «ТЦ + збережена пам’ятка» можна. Ви таке бачили в розвинутих країнах? Наразі громадськість готує звернення до Петра Порошенка та Володимира Гройсмана з метою тиску на мера, щоб той ветував це рішення. Власне, на Поштовій вже розбиті намети. В будь-якому випадку лише увага громадськості й участь в процесі забезпечить адекватність результату.
Семен Казаков, киянин:
- На півночі Італії в місті Комо археологічна знахідка Le Terme di Como Romana знаходиться під п’ятиповерховим паркінгом. Супер рішення - знахідка захищена від знищення, і є де запаркуватися в центрі міста. В Берліні, наприклад, центральний залізничний вокзал віддали інвестору на реконструкцію, тепер це надсучасний і зручний вокзал плюс ТРЦ. Залучення бізнесу до міських проектів - поширена практика в Європі. І нема нічого страшного, якщо це додасть трохи комерції в проект. Чому не можна зробити музей на першому або -1 поверсі, а на 3-4х поверхах вище - ТРЦ?
Дмитро Попов, киянин:
- Я не проти музеєфікації розкопок, але в Києві діють музеї в жахливому стані. І якби мене запитали, на що я хочу витратити гроші в першу чергу, то вже точно не на музеєфікацію розкопок, яка нецікава більшість туристів і жителів.
Анна Лопусєва, киянка:
- Музей на Поштовій - це наш карт-бланш. Він може стати візитівкою Києва. Це наш доказ того, що Україна - правонаступниця Русі, а не якийсь там молодший брат на задвірках чужих імперій зі смішним «малоросійським» наріччям.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.